Logo

Персик із кісточки — міфи і реальність

Персики — унікальний плодовий вид, який справді можна виростити самостійно з насіння без подальших щеплень. У самому процесі посіву персика немає нічого складного. Та весь процес вирощування, коли доводиться берегти слабкі сходи, з року в рік допомагати рослинам міцнішати, майже десятиліття чекати на перше плодоношення — ось що дійсно складно «пройти». Так чому ж все більше садівників наважуються на саме такий спосіб отримання довгоочікуваної колекції улюблених персиків? Секрет не в любові до складнощів, а в надзвичайній стійкості вирощенних таким чином дерев. Як вирощувати персики з кісточок, розкажу в своїй статті.

Персик із кісточки — міфи і реальність

Персик із кісточки — міфи і реальність

Норма, що є виключенням з правил

Найпростіший спосіб завести персик — купити готовий саджанець. Та якщо для деяких плодових видів це ще й єдиний варіант, то для персика все далеко не так. Персики можна вирощувати і з кісточки. Це зовсім не дикість і тим більше не диво. Саме з кісточки почалась колись в Китаї культурна кар’єра персиків. І мало що за три з гаком тисячоліття змінилося в самому процесі вирощування персикового дерева з кісточки.

Персик, отриманий насіннєвим способом, здатен плодоносити навіть без щеплення. Результат не зовсім передбачуваний з точки зору характеристики плодів, адже сортові ознаки не завжди зберігаються і в потомства розщеплюються якості. Та плоди все одно дуже смачні, соковиті, особливо ароматні — спершу невеличкі, значно відмінні від очікувань, та з кожним врожаєм все більші та чисельніші.

Цінять спосіб вирощування персиків з кісточки, в першу чергу, за практичні переваги:

  • рослини чудово адаптовані до місцевого клімату, умов на вашій ділянці, в тому числі до зимівлі;
  • такі персики в декілька разів стійкіші до хвороб та шкідників, вимагають значно менших обробок та профілактики;
  • рослини витриваліші до посухи та несприятливих умов;
  • дерева більш довговічні, плодоносять десятиріччями;
  • метод беззатратний, адже «стартовий матеріал» дістається фактично безкоштовно.

Сильніші персики, за які не потрібно переживати кожну зиму — чудова нагорода. Саме цей спосіб вважають і досі ідеальним для тих місцевостей, де персикам доводиться страждати від морозних зим. Від початку теплолюбний, персик сьогодні вже не є дивом у центральних та північних областях, а при насіннєвому способі розмноження стає ще стійкішим.

Якщо виростити персики з кісточки можна, та ще й дуже врожайні, смачні, витривалі, то чому ж всі так не роблять? Вся справа в тому, що швидкість результату — то значною мірою один суттєвий міф. Звісно, посадити кісточку й справді простіше простого. Але у вирощування персиків з кісточок є недоліки, які варто обміркувати до того, як братися за справу:

  1. Дочекатися першого врожаю буде дуже важко, адже, на відміну від дорослого саджанця, що вже за пару років дає стабільний врожай, персики з кісточки плодоносити почнуть на 5-7 рік, а це, як мінімум, на 3, а зазвичай — на 4 роки пізніше звичайних саджанців.
  2. Гарного врожаю зазвичай потрібно чекати аж на 3-4 раз.
  3. Ймовірність того, що ви не отримаєте очікуваного, бо ви використали кісточку гібриду чи прищепленого, а не власнекореневого сорту, дуже велика.
  4. Рослинам потрібен не просто догляд, а ретельний догляд, особливо в перші роки. Їх доведеться буквально балувати, слідкувати за вологістю. І лише з роками проявиться та сама стійкість, за яку їх так цінують.

Якість персиків визначає якість кісточки

Виростити собі персикове дерево з будь-якого персику не вдасться. Потрібні найкращі, найсмачніші, найбільші, без жодного пошкодження персики з дерева, причому зірвані не недозрілими для кращого транспортування, а саме стиглими.

Знайти такі персики в супермаркетах чи з числа «завозних» персиків неможливо, тому єдине джерело жаданого насіння — придбати персики у тих, хто їх вирощує в вашій місцевості, тобто у місцевих садівників та фермерів. Не потрібно гнатися за заморськими фруктами та кращими південними сортами: на місцевому ринку купуйте ті сорти, що походять з вашого регіону, куштуйте, а якщо якийсь персик приємно здивує — залишайте собі кісточки з найкращих плодів. Якщо є можливість, краще взагалі рвати персики самому з дозволу сусідів чи друзів — це єдиний варіант, при якому ви зможете впевнитись в тому, що це не щеплена рослина.

Свіжими кісточки не сіють. Їх ретельно миють, очищуючи від залишків м’якоті, просушують і кладуть на зберігання в прохолодне сухе місце.

Кісточка і насіння персика

Кісточка і насіння персика

Очищене і неочищене насіння підходить однаково

Персикові кісточки можна сіяти цілими, а можна — витягнувши ядро, щоб прискорити проростання. І різниця, крім термінів очікування, невелика. При повному відкритті кісточки є великий шанс пошкодити дорогоцінну серцевину, тому простіше висівати кісточки «як є», лише трішки їх відкриваючи з одного боку.

Цілі кісточки спочатку замочують на кілька днів в теплій воді, а потім — надколюють з одного боку, щоб полегшити процес проростання і не чекати роками.

Якщо з кісточки персика вдалося дістати за допомогою молотку чи ножа непошкоджене насіння, його також спочатку замочують, а потім сіють. Найпростіший варіант — загорнути насіння у вологу тканину на декілька днів (так само, як і будь-яке інше насіння). Рідше персикові кісточки замочують у воді, постійно її змінюючи протягом 2-3 днів.

Навіть у випадках, коли хочеться завести одне-єдине персикове дерево, сіяти лише одну кісточку — майже безнадійна справа. Схожість у персикових кісточок непередбачувана й невисока, а молоді рослини легко втратити при найменшому недогляді, тому потрібно проводити посів з запасом. Найсильніші деревця залишають, решту — знищують чи роздають. Надійний варіант — 3-5 кісточок на кожне бажане дерево.

Читайте також нашу статтю Вирощування хурми в Україні — посадка, зимівля, сорти.

Стратифікація та як її оминути

Будь-яке насіння персику проросте лише після холодної стратифікації. Щоб кісточки зійшли, рослини були стійкішими, кісточки потрібно потримати в холодильнику чи погребі, при температурі від 2 до 5 градусів тепла, від 3 до 4 місяців. Краще помістити кісточки у вологу тирсу, торф чи пісок. І після появи перших паростків перенести рослини в тепло та обережно висадити в горщики чи в садку. Можна стратифікувати вже посаджені кісточки, щоправда, це потребує більшого місця.

Скорочена стратифікація зменшує шанси, та все ж застосовується досить часто. Протримавши кісточки 2-4 тижні на холоді, їх замочують на декілька годин в стандартному розчині стимулятору росту і відразу висаджують у грунт.

Та стратифікацію цілком можна довірити самій природі. Щоб не шукати місце для холодного періоду ще до висадження, краще зберегти кісточки до осені та посіяти їх прямо в садку. Адже така стратифікація — завжди найоптимальніша.

Знайшовши ідеальне місце для персика на ділянці, краще там же й провести посів, щоб рослина відразу адаптувалася до умов, проходила природні цикли розвитку, не страждала від жодної пересадки, яку персики не люблять. Якщо на постійному місці є великі ризики втратити маленькі сходи або так зручніше, можна сіяти персик на окремій грядці, доростити до висоти в 1 м, а вже тоді обережно викопати з великою кореневою грудкою та висадити на постійному місці в просторих посадкових ямках.

Посів персикових кісточок проводять зазвичай в середині-кінці жовтня. Достатньо невеличких ямок, в які насіння можна покласти на глибину 6-7 см. Трішки попелу на дні не завадить. Персики можна сіяти на дистанції в 10-25 см, потім обираючи найсильнішу рослину, а можна рідше, щоб зменшити втрати. Посіви варто відразу ретельно замульчувати, захистити листям, травою, хвоєю. Головне — не забути відмітити місця, щоб навіть через роки не загубити сліди і не знищити ніжні сходи під час робіт на ділянці.

Якщо персики не зійдуть через 3-4 місяці, як обіцяють багато наших колег, не спішіть, ставити на посівах хрест. Справа в тому, що кісточки можуть несподівано прорости навіть через 3-4 роки!

Персик надзвичайно декоративний під час цвітіння

Персик надзвичайно декоративний під час цвітіння

Посів на «розсаду»

Проростити персики можна і в контейнерах — в домашніх умовах чи в теплиці. Так легше вибраковувати рослини, слідкувати за проростанням, не забувати де маленькі сходи, контролювати вологість землі.

Для посадки персика знадобиться:

  • будь-який не надто великий горщик чи контейнер з дренажними отворами висотою від 12-15 см (чим глибше, тим краще, адже сіють персик дуже глибоко);
  • універсальний неважкий субстрат, який можна змішати й самому.

Кісточки, що пройшли стадію стратифікації та набухання, висаджують на глибину біля 6-7 см, не сильно ущільнюючи грунт, обережно поливають. Достатньо накрити ємність плівкою чи склом, регулярно провітрювати, поставити горщики в теплому приміщенні і не забувати підтримувати легку вологість землі. Як тільки з’являться перші ознаки росту, укриття знімають, забезпечують максимальне освітлення. Полив звичайний, по мірі підсихання верху землі. Доки рослини залишаються в контейнері, їх підживлюють універсальним добривом кожні 2 тижні.

Персики з горщиків можна пересаджувати в садок в травні, з приходом стабільного тепла або за бажанням залишити в контейнерній формі до осені. Якщо немає можливості навідуватися на ділянку для постійного догляду, другий варіант краще. Корені не можна пошкоджувати. Після пересадки «розсаду» доведеться притіняти, приживаються персики важко, при постійному поливі.

Персики з кісточки плодоносити почнуть на 5-7 рік

Персики з кісточки плодоносити почнуть на 5-7 рік

Найкраще місце для персика в саду і догляд

Персики добре ростуть лише на захищених, сонячних, теплих місцях, бажано з надійним бар’єром від протягів з північної сторони.

Щоб не шкодувати про помилки, потрібна пухка, нейтральна чи слабколужна, родюча, багата на органіку земля, яку наперед покращили. Персики не терплять затримки вологи. В грунт потрібно додати по 1 відру компосту чи перегною на кожний квадратний метр, за потреби — розпушувачі у вигляді піску і торфу.

Щоб персик з кісточки став досяжною мрією, молоді рослини потрібно захищати від агресивних сусідів та посухи. Не давати шансів бур’янам і регулярно підпушувати землю, підтримувати високу мульчу — лише перший крок. Як тільки з’являться сходи, варто почати регулярно поливати землю, підтримуючи легку та постійну вологість протягом всієї вегетації.

З другого року, якщо грунт був достатньо заправленим, можно починати вносити слабкі розчини зелених чи органічних добрив.

Формування починать з наступного року, вкорочуючи верхівку для «запуску» росту бічних пагонів. З другого року починають формувати рівномірну скелетну основу, у подальшому вкорочуючи всі гілки другого та третього порядку до декількох бруньок.

У перші зими рослини потрібно захищати повітряно-сухим методом. Обмотування агроволокном чи мішковиною, обв’язування лапником, окучування землею — оптимальний варіант.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.