Фізаліс — який буває і як вирощувати?

Фізаліс я пам’ятаю з дитинства. Його червоні плоди-ліхтарики були тоді дуже популярними в осінніх букетах. Він гарно зберігався як сухоцвіт, то ж часто стояв у нас на кухні в вазі разом з висушеним жовтим кленовим листям. Потім якось ця рослина надовго випала з поля моєї уваги, аж допоки я не подумала днями, а чого в мене не росте фізаліс? До хризантем, декоративних трав і гарбузів в осінньому саду він ну дуже пасуватиме! Виявилося, що я майже нічого не знаю про цю рослину. Бо, виявляється, декоративний фізаліс (звичайний – назва виду) не їдять, а вирощують тільки заради краси. А ось їстівний буває кількох видів. І всі вони мені так заочно подобаються, що наступного року вирощуватиму фізаліс весь, який тільки знайду в продажі!

Фізаліс — декоративний і їстівний/ Опис і фото видів, догляд

Який буває фізаліс?

Фізаліс (Physalis) — рід родини Пасльонових, тобто близький родич томатів і картоплі. Умовно всі види фізаліса можна поділити на дві групи: їстівний і декоративний. При цьому фізаліс, який можна їсти, буває двох типів – суничний і овочевий. Далі – детально про кожну групу.

Ягідний фізаліс

Ягідний – це найчастіше наступні види:

• суничний фізаліс (Physalis pruinosa);
• перуанський фізаліс (Physalis peruviana).

В Україні вони відомі далеко не всім садівникам, при цьому у багатьох країнах ці види ягідного фізаліса вирощуються в промислових масштабах.

Фізаліси ягідної групи в українських умовах – це однорічні самозапильні рослини, які виростають невисокими – до 45 см. Стебло і листя опушені, чашечка з плодами невелика (відносно овочевого фізаліса) – спочатку зелена, ближче до осені вона жовтіє.

Плоди – ягоди масою до 12 грамів, діаметром – до 20 мм. Кольором вони нагадують бурштин, на смак – кисло-солодкі, мають виражений суничний аромат. Ягоди не мають воскової оболонки (як в овочевого). Після дозрівання вони опадають на землю і легко розмножуються самосівом.

Суничний — значно смачніший за овочевий, про який піде мова нижче. Він смакує в сирому вигляді. При цьому з ягідних видів фізаліса можна варити смачне варення і в’ялити.

Овочевий фізаліс

Найвідоміший вид овочевої групи – томатільйо (Physalis philadelphica), або мексиканський помідор, земляна вишня, суничний томат, золота ягода і ін.

Томатільйо менш вимогливий до догляду і тепла, ніж ягідний. Виростає до 120 см сильно розгалуженим кущем. Чашечка плоду – суха, дуже щільна, зелена, при дозріванні жовтіє. Вона надійно зберігає плоди й захищає їх від холоду. Плоди масою приблизно 30-100 грамів. Можуть бути зеленого, фіолетового, жовтого, білого й інших кольорів, вкриті гіркою клейкою речовиною, за що часто овочевий фізаліс називають клейкоплідним.

Смак цього виду дуже залежить від погодних умов. Якщо влітку йому не вистачило тепла і сонця, томатільйо на смак буде таким собі – помідори значно краще. Тому найчастіше його маринують, тоді він дійсно смачний.

Крім того, фізаліс можна солити, додавати в іншу консервацію, наприклад, в кабачкову ікру, його можна використовувати в кулінарії замість томатів, доповнюючи перші та другі страви.

Перед тим як їсти фізаліс свіжим чи використовувати в приготуванні страв, плоди дістають з чашечок і промивають гарячою водою, щоб змити клейку речовину. Можна плоди для цього також обдати окропом.

Читайте також нашу статтю про вирощування амаранту.

Плоди фізаліса овочевого (Physalis philadelphica)

Садовий, чи декоративний фізаліс

Фізаліс декоративний вирощують заради краси. Ця рослина привертає увагу до себе в осінньому саду плодами-ліхтариками помаранчевого кольору. В зимовому саду на фоні білосніжного снігу може створити просто фурор. Звичайно, якщо той самий сніг її не заховає.

Садовий, чи декоративний фізаліс може зберігати свій плід разом з чашечкою кілька місяців. Якщо залишити плоди на кущах на зиму, то до весни ліхтарик перетвориться на сплетену з прожилок витончену чашечку з червоною ягодою всередині.

В ландшафтному дизайні використовують:

• Фізаліс звичайний (Physalis alkekengi) – багаторічний кущ, який в Україні зустрічається по всій території України по лісах серед чагарників. Виростає 30-60 см, плоди-чашечки діаметром 3-4 см. Це лікарська рослина. З лікувальною метою використовують стиглі плоди.
• Садову форму звичайного — фізаліс Франше (Physalis franchetii) виростає до 70-90 см, діаметр плодів-коробочок – до 8-9 см. У нас вирощується як однорічник.

Ця рослина в дизайні саду знайде собі місце в композиції з іншими яскравими квітами в міксбордері. Він гарно поєднується з гіпсофілою, кермеком, безсмертником, іншими багаторічниками, які декоративні в другій половині літа і восени.

Його висушені гілочки з ліхтариками в букетах з сухоцвітів, гірляндах, аплікаціях створюють відчуття свята і в оселі, і у дворі будинку, прикрашають двері, вікна, балкон тощо.

Умови та догляд для фізаліса в саду

Всі фізаліси нормально адаптуються до умов вирощування в саду. Віддають перевагу повному сонцю (там будуть найкрасивіші ліхтарики та найсмачніші плоди), але нормально почуваються і в нестабільному затінку. Важлива особливість для мого саду – фізаліси не бояться вітрів і протягів.

Ці рослини не люблять кислі ґрунти, нейтральні чи лужні – ок. Також небажане їх вирощування на ділянках, що часто бувають підтопленими, з занадто вологою і щільною землею. Фізаліси люблять бідні піщані ґрунти, на занадто родючих можуть гнати зелену масу і не родити.

Всім фізалісам треба залишати достатньо простору для зростання. Їх висаджують на відстані не менше 50 см від інших культур.

Декоративний фізаліс більш витривалий до посухи, при нормальній погоді (з періодичними дощами) його поливати взагалі не треба. Овочевий і суничний фізаліс вимагає дещо більшої уваги. Їм дуже не завадить регулярний полив, а в спеку поливати доведеться часто.

Фізаліс може рости і родити в півтіні. Про інші овочі, які можна посіяти в тіні, читайте в нашій статті.

Як розмножити фізаліс?

Розмножуються фізаліси легко. Можна їх вирощувати і з насіння, і живцями, і після розділення кущів під час омолодження. Багаторічний фізаліс, до речі, омолоджувати треба досить часто – кожні 5, максимум, 7 років, і переносити кущі на нове місце.

Дякуючи своїм повзучим кореням фізаліс швидко адаптується на нових ділянках і прекрасно переносить пересадку. Ділять фізаліси восени або весною, розділяючи дорослий кущ на невеликі поділки з кількома пагонами і хорошими коренями.

Живці фізаліса ріжуть тільки в липні – верхівку пагона з 2-3 бруньками. Вкорінюються живці під ковпаком в стандартних умовах.

Сіяти фізаліс можна і на розсаду, і у відкритий ґрунт. Можна спробувати навіть підзимній посів. На розсаду сіють фізаліс всередині чи кінці січня (які ще овочі можна посіяти на розсаду в січні, читайте в нашій статті). Зручно це робити в торф’яні таблетки, або індивідуальні ємності. Один раз за час підростання розсаду підживлюють комплексним добривом. Розсаду фізаліса висаджують на постійне місце в травні, коли мине остання загроза приморозків. Висаджений фізаліс треба часто поливати до вкорінення.

Ось такий красивий фізаліс може зустріти вас в саду весною

Читайте також нашу статтю про інші рослини, які зроблять яскравим зимовий сад.

Збір врожаю

Зрізати декоративні ліхтарики можна одразу, як вони набудуть характерного помаранчевого кольору і до моменту відкриття коробочки.

Овочевий фізаліс починає достигати за 80-90 днів після посіву. Дозріваючи, плоди отримують характерне для сорту забарвлення, а ліхтарики підсихають і світлішають.

Збирають врожай фізаліса тільки в сухі сонячні дні, тоді вони гарно і довго зберігаються. Недозрілі плоди також можна знімати. Вони гарно зберігаються — в холодильнику можуть долежати до весни.

Натхнення!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.