Способів формування куща винограду досить багато. Але для того, щоб не помилитися з вибором, необхідно розуміти умови, в яких росте виноградник. Якщо це «неукривна» зона — тут можна експериментувати у будь-яких напрямках, але найвигіднішим буде формування на штамбі, що дозволяє сформувати потужну рослину та отримати максимум врожаю. У регіонах з помірним кліматом, де складність – зимовове вимерзання лози, формування куща передбачає можливість укриття на зимовий період, а отже — орієнтир повинен бути на збереження головки куща на рівні ґрунту.
При дуже морозних зимах на великий врожай розраховувати не доводиться, однак і для таких районів існують свої принципи обрізки, що дозволяють мати ягоди з власного саду. У даній статті буде розглянута рукавно-віялова схема формування виноградного куща (часто застосовується на більшості території України – ред.), і кордонна — добре показала себе в регіонах з більш суворим кліматом.
Зміст:
Формування куща за рукавно-віяловою схемою починають з вигонки однорічної лози. Восени, при настанні температурного режиму в районі -2… -4 °С (остання декада жовтня-початок листопада) з пагону видаляють залишки листя, невизрівший кінчик та пригинають його до ґрунту, укладаючи на підкладку та прикриваючи на зимовий період (Мал. 2).
Рано навесні лозу, яка перезимувала під укриттям, розкривають та обрізають, залишаючи дві бруньки над поверхнею землі. (Мал. 3) Ці дві бруньки необхідні для утворення двох рукавів сформованого нами куща.
У міру річного зростання лози, яка виросла з бруньок, акуратно відгинають в потрібному напрямку (паралельно землі). Восени вкривають кущ для зимівлі (Мал. 4).
Ранньою весною обрізають обидва рукави на 2 бруньки (Мал. 5).
Восени, щоб сформувати рукава другого порядку, знову проводять обрізку лози на 2 бруньки, і видаляють вже одеревівший пеньок, що залишився між рукавами (Мал. 6).
В осінні терміни знову проводять обрізку лоз на 2 бруньки, формуючи тепер вже рукава третього, останнього порядку (Мал. 7).
Восени проводять завершення формування куща. На кожному з рукавів залишають так званий сучок заміщення з нижньої сторони гілки і лозу плодоношення — з верхньої. При цьому на сучку заміщення залишають 2 бруньки, на лозі плодоношення 8-12 бруньок, тут орієнтир роблять на сорт, родючість ґрунту та потужність розвитку куща. (Мал. 8)
Трошки розберемося в термінах. Що таке лоза плодоношення? Це, просто кажучи, врожай майбутнього сезону, лоза, яка понесе нові пагони і грона.
Сучок заміщення — місце формування в наступному році лози майбутнього врожаю та нового сучка заміщення.
Разом лоза плодоношення та сучок заміщення утворюють плодову пару або (інша назва) плодову ланку.
Після обрізки на 5-й рік на кущі має бути сформовано 8 плодових пар, як можна це побачити на малюнку 9.
Важливо! Як було відмічено, у весняні терміни обрізка куща проводиться тільки в перші 3 роки життя. З осені третього року і далі вона повинна проводитися в осінні терміни.
Це дозволяє:
Терміни осінньої обрізки винограду наступають після листопаду — в період початку відносного спокою рослин, і тривають до приходу стійких низьких температур в районі – 4 °С і нижче.
При осінній обрізці на кущі, для підстраховки, залишають не запасні лози, а 2-4 додаткових бруньки на одну лозу, з подальшим річним виломлюванням зайвих зелених пагонів.
Після того, як врожай зібраний, восени, лозу, яка відплодоносила, зрізають. На сучку заміщення за літо утворилися дві ліани, їх обрізають за принципом плодової ланки: нижню – на сучок заміщення, на 2 бруньки, а верхню — на 8-12 бруньок на лозу плодоношення для наступного року. Вірніше, на 4-6 і 10-14, залишаючи 2, а то і 4 бруньки про запас, на випадок підмерзання.
Влітку найслабші пагони виламують, залишаючи потрібну кількість. Якщо ж бруньки загинули, залишилася одна (буває і так), лозу, яка з неї виросла, обрізають, як сучок заміщення.
Далі кожен рік обрізку роблять за цим принципом.
Кордонна схема обрізки виноградного куща показує меншу врожайність, ніж попередній варіант формування. Однак в суворих зимових умовах — це все ж можливість отримати власний врожай, запастися рослині енергією і благополучно пережити зиму. Даний принцип формування виноградного куща ще називають коротко-рукавним.
Формування куща по кордонній схемі починається з вигонки однорічної лози. Восени, при зниженні показників температури до -2 … -4 °С з пагонів знімають залишки листя, відсікають невизрівший кінчик і пригинають до землі, укладаючи на підложку і вкриваючи на зиму. (Мал. 11)
У ранньовесняні терміни лозу, яка перезимувала під укриттям, розкривають та обрізають, залишаючи дві бруньки над поверхнею землі. З цих бруньок будуть сформовані два рукави. У міру річного розвитку їх акуратно відгинають в потрібному напрямку (паралельно землі). Восени кущик вкривають для зимівлі. (Мал. 12)
Навесні лози укорочують на 8-10 бруньок. (Мал. 13) Протягом літа з них виросте лоза плодоношення і пагони майбутніх рукавів (вони розташовані в центрі куща, ближче до його голівки), а також жировики (лози без грон).
На початку червня жируючі пагони видаляють. (Мал. 14)
Восени зрізають гілки, які відплодоносили, разом з рукавами, на яких вони розташовані, залишивши при цьому тільки дві лози, розташовані найближче до голівки куща. (Мал. 15)
На зиму залишені дві лози пригинають і вкривають. Рано навесні наступного року обрізають на 8-10 бруньок. Далі схема повторюється.
У кордонній формі може бути і не 2, а 4 рукава. (Мал. 16) У такому випадку, перший врожай буде отримано тільки на 4-й рік, оскільки формування займе часу на рік більше, однак його кількість буде вагоміше.
Іноді коротко-рукавну схему формування застосовують і в регіонах з теплішими зимами. Однак в такому випадку на рукавах залишають більшу кількість бруньок, до 14-15, щоб не допустити недовантаження куща.
Оксана Гула,