Поважна родичка огірків та гарбузів диня – потужна рослина зі стеблами до 3 м довжиною, шорстким лопатчастим листям та величезними плодами. Ця баштанна культура вимагає сонця та тепла. Недаремно ж вона вважається південною культурою. Та для успіху потрібен ще й особливий догляд. Про вирощування дині у відкритому ґрунті і поговоримо в статті.
Зміст:
Чим північніше висаджують дині, тим важливіше вибирати сорт з-поміж гібридів з укороченим вегетаційним періодом, що достигають за 2,5-3,5 місяці. Врожаю пізніх динь можна не дочекатися, адже у таких динь вегетація триває 6 місяців.
Для дині характерний найбільш мінливий та непередбачуваний вегетаційний період. Він може затягнутися або скоротитись в залежності від температури та доступу до вологи навіть у найбільш надійних і перевірених сортів. Тому точно передбачити «поведінку» і достигання динь абсолютно неможливо.
Найтепліші, залиті сонечком орієнтовані на південь ділянки – єдиний варіант для динь, особливо не у південних областях. Підійдуть дині за умови поливу і схили. Головне – переконайтесь, що є захист від холодних протягів.
Дині добре ростуть лише на легких або хоча б середніх суглинках, не люблять ні піщаних, ні глиняних ґрунтів. Уникайте крайнощів з кислою та лужною реакцією, при потребі скоригуйте pH до нейтральних показників. І відразу переконайтеся у відсутності найменших ризиків засолення, ущільнення чи застою води (або подбайте про дренаж).
Будьте уважні з сівозміною: дині чудово ростуть після сидератів, злаків чи бобових, а з овочевих культур краще обрати грядки, на яких попереднього року вирощували капусту і її родичів, часник, цибулю, пряні трави, кукурудзу, горох, коренеплоди. Вони ж є і кращими сусідами для висадженої дині. Небажані сусіди й «попередники» – помідори та всі пасльонові, а також «гарбузові» родичі.
Гарного врожаю на виснаженій землі диня не принесе. Ділянку під диню варто готувати заздалегідь. Стандартне осіннє перекопування доповніть:
Навесні механічну обробку повторіть на меншу глибину — розпушіть ґрунт.
Якщо ви використовуєте мінеральні добрива, то вносьте їх навесні. Для дині достатньо 40 г фосфатних, 20 г калійних та 20 г азотних добрив на кожен м².
Посів дині проводять з таким розрахунком, щоб сходи не постраждали від заморозків і після прогрівання ґрунту приблизно до +15°C. Зазвичай дині висівають з третьої декади квітня до кінця першої декади травня. Ультраранні сорти з вегетацією протягом 2,5 місяців можна сіяти хвилями до початку червня, враховуючи можливості поливу.
Насіння дині потребує прогрівання на сонечку протягом декількох днів. Ранні посіви проводять сухим насінням, з початку травня – замоченим, у теплій воді чи розчині стимуляторів росту. Вітається додаткове протравлювання марганцівкою.
Диням потрібен простір. Пам’ятайте, що пагони рослини розкинуться до 3 м в довжину і залиште між посадовими лунками дистанцію в середньому понад 1 м (при рядковій посадці – від 60-70 см в рядку та 1,5 м у міжряддях).
Для посіву потрібні індивідуальні ямки. Насіння дині сіють на глибину близько 4 см. Краще сіяти по 2-3 насінини, потім видаляючи слабші рослини.
Читайте також нашу статтю про вирощування кавунів у відкритому ґрунті.
Щоб отримати більш ранній врожай, зменшити ризики не дозрівання або вирощувати улюблені середньо-пізні сорти, деякі садівники вирощують дині через розсаду. Рослини під час висадки повинні бути у віці близько 25 днів, тому сіють розсаду з початку квітня.
Насіння дині підготуйте так само як і при висаджуванні в відкритий ґрунт. Сійте на глибину в 1,5-2 см, в індивідуальні торф’яні горщики (в ґрунт перенести рослини потрібно без травм, не виймаючи). Для посівів потрібен світловий день від 10 до 12 годин.
На стадії третього листка розсаду прищипніть. Забезпечте яскраве освітлення та стабільну вологість, поливаючи рослинки теплою водою як тільки просохне верхній шар землі та уникаючи надлишку води.
Перед висаджуванням у ґрунт розсаду дині загартовуйте протягом 1 тижня. Рослини потрібно до посадки рясно полити і висаджувати так, щоб коренева шийка трішки підіймалася над ґрунтом. Навколо кущиків насипте пісок. Для адаптації на декілька днів розсаду бажано притінити.
Нестача вологи для дині має особливе значення в першій половині вегетації, коли нарощується листя та починається цвітіння. Диня не любить і перезволоження. При достатній кількості опадів диням вистачить 3-4 полива за все літо, та за тенденцією останніх років значно надійніша тактика 1 поливу на тиждень до зав’язування перших плодів.
З початком формування і розвитку плодів поливи поступово скорочують, до осені припиняють. Поливати диню потрібно обережно, не замочуючи пагони і листя, теплою водою, бажано – вранці. Для дині добре підходить крапельний полив та полив у лунки й борозни.
На родючій землі дині можна не підживлювати, якщо не виникає ознак пожовтіння листя чи порушення розвитку плодів. Загалом з добривами потрібно бути акуратними, уникати їх надлишку, адже дині швидко накопичують нітрати та токсини.
Для підсилення на стадії активного нарощування зелені можна внести 2 додаткових азотних підживлення з інтервалом у 15-20 днів (ідеальний варіант – зелені добрива, по 1 склянці на відро теплої води, але можна використати і азотні мінеральні добрива у кількості 15-20 г на відро води).
Після початку цвітіння та на старті плодоношення можна внести фосфорно-калійні добрива. Найкращий варіант – настій попелу (1 склянка на відро води). Мінеральні добрива використовуйте, не перевищуючи дозування у 20 г калійних та 45 г фосфорних добрив на відро води.
Розпушувати ґрунт у міжряддях для дині настільки ж важливо, як і своєчасно виполювати бур’яни. Та ці процедури проводять до змикання листя і розростання: коли диня закриває землю, пагони краще не «турбувати». Біля самих кущів працювати потрібно дуже обережно, спушуючи лише поверхневий шар ґрунту. В міжряддях можна працювати на глибину до 15 см в перший місяць і до 10 см надалі. Мульчування поверхні ґрунту проводять лише не схильними до швидкого гниття, сухими матеріалами.
Підгортають диню, щойно на кущі почнуть розвиватися бічні пагони.
Щоб сформувати сильний кущ і потужні пагони, кущики потрібно прищипувати. У простих сортів і гібридів формування проводять по-різному:
Диню у відкритому ґрунті в Україні традиційно вирощують, дозволивши вільно стелитися по землі, за потреби мульчують поверхню чи підкладають під плоди стійкий до ерозії та гниття матеріал. Та можна спробувати виростити диню і на шпалерах. Опори диням потрібні потужні, з горизонтально натягнутими рядами, висотою до 2 м. Формування на опорах дозволяє збільшити доступ світла до плодів, але й потребує додаткових зусиль:
Дині інколи потребують штучного запилення пензлем.
Наскільки б багато плодів не зав’язалося на динях, на кожен кущ краще залишати 2-3, максимум — до 6 плодів. Більша кількість просто не зможе розвинутись у повноцінні смачні дині.
Борошниста роса, гнилі, фузаріоз, антракноз вражають дині при неправильному догляді. Як і з вірусом мозаїки, з цими захворюваннями на динях можна спробувати боротися обрізуванням пошкоджених частин, обприскуванням біофунгіцидами та настоями або розчинами безпечних засобів (золи, полину, гіркого перцю, йоду). Та зазвичай зупинити хворобу можна лише хімічними засобами, але під час плодоношення їх застосування на баштанних недопустиме.
Зі шкідників диням шкодять павутинні кліщі, дротянки, совки. Застосування хімічних інсектицидів недоцільне, якщо біозасоби не допомагають, краще знищити уражені рослини.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.