Цибуля порей — особливості вирощування

Улюблена дієтологами та шеф-кухарями, ніжна і делікатна цибуля порей вимагає дещо незвичного підходу до вирощування. Більшість садівників справедливо вважає, що значно простіше придбати її «готовою». Причина, чому такий цінний та бажаний овоч залишається в переліку видів «не для всіх», дуже проста — потрібно сіяти розсаду і ретельно дбати про грядки. Виростити порей без гарного догляду неможливо. Найголовніше — забезпечити регулярний полив, правильно підготувати грунт та не забувати про ключові особливості цієї рослини, завдяки яким формується високе потужне стебло.

Цибуля порей — особливості вирощування

Цибуля порей — опис рослини

Пора, цибуля пора, порей, перлинна цибуля, пор (leek, Allium porrum) — багаторічний різновид цибулі, що для отримання смачного врожаю товстих смачних стебел вирощують як однорічник, а для насіння — як дворічник. Та сам порей — повноцінний багаторічник. Якщо залишати його в землі, з роками він формує вражаючі групи, галузиться, стає швидше декоративною, ніж їстівною окрасою саду.

Зовнішність порею оманлива, адже цибулини і стебла несправжні. Для цього виду аліумів характерні дуже потужні корені, що ростуть від плоского донця. Віяло з дворядно розташованих, плоских, широко-ланцетних, 8-13 листків з часом підіймається все вище, обгортки-основи листя разом утворюють стебловидну, світло-зелену над грунтом та вибілену під землею ніжку висотою до 80 см. Несправжнє стебло поступово потовщується, досягаючи в діаметрі від 2 до 8 см. Ніжка — найцінніша частина цибулі порей, хоча навіть листя у цієї цибулі їстівне.

Зацвітає цибуля порей лише на другий рік. Після випускання суцвіть рослини стебла і листя стають занадто жорсткими для вживання в їжу. Для порею характерні одні з найбільших та найгарніших суцвіть. Потужні квітконоси висотою до 2 м вінчаються мереживними сферами, оточеними дуже великим покривалом. Дрібні біло-рожеві квіточки приваблюють довгими тичинками. Насіння чорне, тригранне, зморшкувате, типове для цибулі.

Ніжний тонкий смак та аромат цибулі порей, її делікатна текстура, чудове збереження кольору та форми роблять її незамінним овочем для азіатської та середземноморської кухні. У гарнірах, супах, соусах, фарширований, відварений на пару, припущений, запечений, поєднаний з іншими овочами, рибою і м’ясом, вишуканими соусами, порей абсолютно незамінний і в дієтичному харчуванні, і в повсякденній, і в високій кухні. Навіть зовнішні жорсткі листки можна використовувати для загортання і подачі страв.

Порей — обов’язковий інгредієнт в дієті при порушенні роботи шлунково-кишкової системи, печінки, серцево-судинних захворюваннях, зокрема, атеросклерозі, а також при ревматизмі. Мінімальна калорійність в 33 ккал на 100 г поєднується з гарним вмістом білка та клітковини (по 2 г), збалансованим вітамінно-мінеральним складом. Особливо цінується порей за комбінацію калію, магнію, кальцію, заліза, фосфору та сірки, рибофлавіну, тіаміну, нікотинової кислоти та інших вітамінів групи В, вітаміну А, рекордного для овочів вмісту вітаміну С (40 мг на 100 г).

Порей вимагає чималого терпіння, адже вегетаційний період триває близько півроку — від 150 у ранніх до 200 днів у пізніх сортів. Саме через це порей, як і інші овочі з дуже довгим періодом розвитку до збору врожаю, в Україні доводиться вирощувати переважно через розсаду, принаймні, в центральних, західних, північних областях. Відразу у відкритий грунт його можна сіяти лише на півдні.

Порей можна вирощувати як на грядках, так і в парниках та теплицях.

За особливостями вирощування порей — типовий стебловий, а не кореневий овоч. Його не варто вирощувати так само, як звичну ріпчасту цибулю. У агротехніці порею набагато більше спільного з селерою та фенхелем.

Пора, цибуля пора, порей, перлинна цибуля, пор, leek (Allium porrum) – улюблениця дієтологів та шеф-кухарів

Як виростити розсаду цибулі порей?

Порей легко вирощувати через розсаду, сходи невибагливі, витривалі. Головне — пам’ятати, що коренева система глибока, потужна, рослини чутливі до травм, тому порей краще відразу висівати в індивідуальні ємності, адже пікірування дуже ризиковане.

Насіння довго зберігає схожість, до 3 років. Достатньо обрати перевіреного, надійного виробника, орієнтуючись відповідно до своїх потреб на срок дозрівання, смакові якості, призначення сорту. Неоднорідне насіння порею краще самостійно відсортувати за розміром і для пришвидшення сходів проростити, загорнувши у вологу тканину на декілька днів чи замочивши в теплій воді хоча б до набухання.

Для посіву цибулі порей знадобляться:

• стаканчики, касети чи невеликі горщики, в крайньому разі — великі ящички та контейнери глибиною не менше 10 см, з дренажними отворами;
• універсальний субстрат для розсади (обеззараження — за бажанням).

Починати висівати порей потрібно настільки рано, наскільки ви можете собі дозволити. Якщо є можливість встановити фітолампи, можна провести посів ще в січні-лютому, без досвічування бажано встигнути в першу декаду березня. Сіяти порей легко:

• Контейнери заповнюють субстратом, поверхню рясно зволожують з розпилювача.
• Сіють по 1-2 насінини, в загальні контейнери — з дистанцією в 3-6 см між «гніздами».
• Насіння присипають зверху шаром піску або просіяного ґрунту товщиною 5-10 мм і повторно зволожують.
• Накривши ємності склом або плівкою, їх потрібно поставити в теплому приміщенні з температурою в 22-24°С, за можливості організувавши нижній підігрів.

Найяскравіше освітлення з тривалістю світлового дня від мінімуму 10 до оптимальних 12 годин забезпечують, як тільки з’являться перші сходи. Зазвичай очікувати доводиться від 2 до 3 тижнів.

Здоров’я розсади порею визначають декілька факторів:

• постійна легка вологість грунту (поливати розсаду потрібно обережно, даючи підсихати верхньому шару);
• температура (після появи сходів бажано хоча б на тиждень-другий перемістити порей у прохолоду, від 16 до 18°С, в подальшому підійдуть і кімнатні температури з нічним пониженням у 4-6 градусів);
• регулярні провітрювання.

Кожні декілька тижнів варто досипати субстрат для укріплення стовбура та формування якомога сильнішої кореневої системи. А ріст в висоту краще обмежити, що два тижні вкорочуючи верхні листя на третину чи застосувавши «промисловий» прийом — кожного разу зрізають верхівку, залишаючи «ніжку» висотою 10 см.

Підживлювати розсаду не обов’язково. Якщо є ознаки відставання в рості, живлення проводять через 5-6 тижнів після появи сходів та за тиждень до висаджування, гуміновими добривами за інструкцією. Якщо ви не проти використання мінеральних добрив навіть для овочів, їх можна застосовувати кожні 2 тижні.

Якщо доводиться проводити пікірування, його відкладають до 4-5 тижнів після сходів. Рослини потрібно викопувати надобережно, не струшуючи землю з корінців.

Загартовування розсади потрібно почати як мінімум за 2 тижні до потенційної висадки.

Терміни висіву безпосередньо на місці вирощування залежать від погодних умов. Найчастіше в парниках, теплицях, а на півдні — в грунт, порей починають висівати лише в квітні, дотримуючись тих же відстаней, що і при висаджуванні розсади та загальних правил посіву насіння порею.

Насіння на розсаду цибулі порей краще висівати одразу в окремі ємності

Умови вирощування для порею на грядках

Цей ніжний різновид цибулі належить до найсонцелюбніших овочів і може нормально розвиватися лише на яскраво освітленій, відкритій грядці та у найсвітліших зонах теплиці.

Для грунту важлива комбінація високої родючості з нейтральною реакцією та легкою дренованою структурою. Якнайкраще для цибулі порей підходять суглинки та супіщаники.

Сівозміна для цибулі порей проста. Окрім цибулі, жодних «протипоказань» для попередників немає. Порей чудово росте після всіх кореневих, бобових овочів, капусти та помідорів, його можна суміщати на грядках з іншими кореневими овочами, суницею, полуницею та всіма видами салатів і пряних трав.

Готувати грядки для порею доречно з осені, з глибокою обробкою землі. Для покращення текстури можна використовувати пісок або тирсу, на важкому грунті — до 1 відра на кожен квадратний метр. Обов’язково вносять під цю культуру близько 5 кг гною або будь-якої іншої якісної, зрілої органіки на 1 м². Якщо ви допускаєте використання мінеральних добрив, то на дуже бідних землях вносять і повні добрива у кількості не більшій за 40 г на м².

Порей вирощують виключно на рівних ділянках, без ризику затримки води. Це не вітростійка культура, що дуже погано переносить сильні протяги.

Читайте також нашу статтю Цибуля поникла — корисна та смачна прикраса саду.

Висадка розсади цибулі порей

Коли минуть останні весняні приморозки, розсаду можна починати переносити. Порей витримує приморозки до -5…-7 °С. В теплиці та парники його можна висаджувати в квітні, у відкритий грунт — у травні. Порей висаджують у 60-денному віці, з як мінімум трьома справжніми листками, висотою від 12 до 15 см та товщиною стебла в 1 см. Безпосередньо перед висаджуванням кінці листя підрізають.

Висаджують кожну цибулинку в індивідуальну ямку глибиною близько 12 см. Для повноцінного розвитку потрібно залишати відстань від 40 до 60 см між рядками та від 10 до 15 см в рядку. При суміжній посадці інші культури висаджують на відстані в 15-20 см від порею.

На дно лунки потрібно всипати невелику кількість попелу та органічних добрив. Розсаду встановлюють до нижніх листків, строго вертикально, поступово заповнюючи ямку грунтом і за потреби досипаючи землю після рясного поливу.

Висадка розсади порей на грядку

Особливості догляду за цибулею порей

Основа догляду — регулярні та рясні поливи, які потрібно проводити з такою частотою, щоб земля завжди була злегка зволожена, але не сира. Порей зазвичай потрібно поливати 1-2 рази навіть за нормальної кількості опадів, а в посуху — до 3 разів на тиждень.

Та навіть з найкращим поливом смачне, товсте, відбілене стебло у цибулі порей не сформується без дуже простої, обов’язкової процедури — підгортання основи стебел (починаючи з 30 дня після посадки і ще 3-4 рази за сезон).

Якщо землю підготували правильно, про добрива можна забути або внести для підтримки росту 2-3 підживлення неконцентрованими зеленими добривами, настоями будь-яких органічних і біодобрив. Для вражаючої врожайності можна використовувати мінеральні добрива хоч кожні 2 тижні, та порей накопичує нітрати не гірше салатів і варто обмежуватися розумним мінімумом. Лише на бідній землі виправдані частіші й інтенсивніші підживлення.

У перший місяць після посадки розсади потрібно особливо ретельно слідкувати за ростом бур’янів. Надалі виполювання проводять за потреби, суміщаючи з розрихленням для підтримки повітрепроникності землі.

Щоб стимулювати ріст стебел, у слабких рослин можна додатково застосувати простий прийом обмеження росту в висоту — обрізку верхівок листя приблизно на третину.

Цибуля порей на грядках вимагає регулярного поливу

Як зібрати та зберегти врожай порею?

Період збору врожаю цибулі порей надзвичайно тривалий. Його можна збирати молодим, почекати до повної зрілості в вересні-жовтні чи залишити на грядці до весни під укриттям. Починається період збору порею з серпня і не завершується з морозами, щоб продовжитися весною аж до настання цвітіння. Найдивовижніша риса порею — здатність накопичувати тим більше корисних речовин і властивостей, чим довше він зберігається.

Щоб зберегти порей на грядках до весни, збираючи потім до травня-червня врожай, достатньо виконати всього три процедури:

• окучити рослини на всю висоту;
• покрити грядку зверху захисним шаром мульчі (наприклад, з торфу);
• прикрити агроволокном чи лапником, якщо погода дозволить — снігом.

Для вживання взимку потрібен класичний варіант з викопкою. Стебла обережно підкопують, залишаючи корені та листя, підсушують, ретельно оглядають, відсортовуючи для зберігання лише рослини в ідеальному стані. Листя не обрізають, а от корінці — злегка вкорочують, залишаючи як мінімум третину довжини.

Порей зберігають у піску, встановлюючи вертикально на піщану подушку висотою хоча б в 5 см та пересипаючи стебла так, щоб вони не торкалися один одного. Зберігати порей у піску можна у будь-якому добре вентильованому, темному, прохолодному (від 0 до 5°С) приміщенні. За відсутності місця просушений пор зберігають в поліетиленових пакетах в холодильнику.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.