Знову настала пора покупки саджанців. На жаль, багато садівники роблять цю важливу роботу поспіхом і навіть спонтанно. Йшов повз ринок – побачив – купив. Але ж рослину ви саджаєте на довгі-довгі роки! Мало того, хочете, щоб вона добре виглядала, а у випадку з плодовими культурами – ще й давала хороший урожай, при цьому — щороку. Відповідальна, я б сказав, робота. У цій статті розглянемо основні моменти, які потрібно враховувати при виборі саджанців дерев для посадки восени.
Зміст:
Перше, з чого варто почати, перш ніж вирушати на ринок, в розплідник або садовий центр — це уважно вивчити свою ділянку і оцінити можливості вирощування того чи іншого дерева.
Якщо у вашій місцевості ґрунтові води піднімаються так, що до поверхні землі залишається менш як два метри, то, на жаль, від посадки дерев з глибокою кореневою системою доведеться відмовитися. А зараз більшість саджанців яблунь, груш, черешні вирощують на насінних підщепах з глибокою кореневою системою. Є, правда, слаборослі дерева, і це може бути виходом із ситуації.
Якщо у вас на ділянці слабокислий ґрунт (значення РH нижче 5,5), то для вирощування кісточкових культур (вишня, черешня, персик, абрикос) потрібні будуть додаткові нелегкі роботи по зниженню кислотності (вапнування), причому не одноразові, а регулярні. Чи готові ви до цього?
Ця проблема характерна для новостворюваних садів, так би мовити, на порожньому місці. Більшість плодових дерев погано росте на відкритих, які «продуваються всіма вітрами», ділянках, особливо теплолюбні види. Рости-то вони, можливо, і будуть, але в умовах морозної зими з сильним вітром дуже ослабнуть. І навесні будуть довго приходити в себе, а не «працювати» над тим, щоб незабаром подарувати вам врожай.
Якщо ви мрієте про плодовий садок в природному стилі або на кордоні з лісом, то про великі врожаї варто забути. При нестачі світла утворюється менше квіткових бруньок і, відповідно, зав’язі.
Якщо ділянка розташована в якомусь природному зниженні місцевості (в долині або яру), то майте на увазі, що все холодне повітря буде збиратися саме у вас. Тому й обирати доведеться саджанці більш морозо- і зимостійкі. Та й через підвищення вологості в низинах (тумани) грибкові інфекції будуть вашому саду докучати сильніше. Доведеться шукати стійкі до захворювань сорти. Добре, що такі є.
Тепер про саджанці. Що важливо розуміти? Сьогодні у продажу є великий вибір і культур, і сортів. Сорти плодових дерев відрізняються не тільки кольором, смаком і розміром плодів, а й призначенням цих плодів.
Скажімо, є літні сорти яблук, які їдять відразу після збору, прямо з гілки. Є осінні, які якщо й зберігаються, то не більше 1-2-х місяців. А є зимові сорти, які відмінно зберігаються (при належних умовах) до весни, і навіть є сорти, які саме до весни набирають свої кращі смакові якості. А ще є, наприклад, сорти черешні, які непридатні для консервування, а годяться тільки для споживання у свіжому вигляді.
Буває, садівники старшого покоління шукають старі, улюблені з молодості сорти яблуні або груші. Ностальгія — річ хороша, але майте на увазі, що більшість старих сортів абсолютно нестійкі до захворювань. Краще відкрийте для себе новий сорт, зі стійких. Зробити це нескладно — саме восени збігаються за термінами і покупка саджанців, і поява плодів на ринку. Ходи, куштуй й обирай!
І нарешті, запорукою гарного врожаю буде покупка районованого сорту. Сорту, що пройшов випробування і довів свою стійкість саме в ваших кліматичних умовах. Всім, напевно, зрозуміло, що південні сорти не витримають більш низьких зимових температур, та й північне літо для них занадто коротке. Помилково вважати, що північні сорти — вихід з ситуації. Це буває не завжди. Попри їх високу морозостійкість, вони беззахисні перед частими в південних регіонах зимовими відлигами і перепадами температур. Так що, тільки районовані сорти, і краще, якщо саджанці вирощені в місцевому розпліднику.
Підщепа — це те, на що щеплений сорт, який вас цікавить. Річ у тім, що саме підщепа визначає висоту майбутньої рослини і, відповідно, глибину її кореневої системи. Якщо ви купуєте саджанець на насіннєвій підщепі, то дерево виросте високим, матиме глибоке коріння (пам’ятайте про ґрунтові води) і жити воно буде довго. Ось тільки першого врожаю, швидше за все, доведеться чекати кілька років.
Слаборослі (клонові) підщепи дають можливість виростити невисоке дерево, за яким зручно буде доглядати, з неглибокою кореневою системою. Та й в плодоношення воно вступить рано, через рік-другий. Ось тільки жити довго не буде.
Який висновок з усього вищесказаного? Купувати саджанці краще в розпліднику або садовому центрі, а не на стихійному ринку, з асфальту. У розпліднику ви гарантовано отримуєте районований, перевірений сорт, плюс від фахівців — повну інформацію про розміри дерева і його кореневої системи, стійкості до хвороб і багато іншого.
Так, на стихійних ринках теж є хороші та відповідальні продавці-фахівці, але є й шанс купити не зрозуміло що, хоча й з гарною назвою. Втрачені гроші та, найприкріше — час, адже потрібно кілька років, щоб переконатися, що під виглядом яблуні «Трініті» з червоною м’якоттю плодів, ви купили звичайний «Ренет Симиренко», який у вас вже є.
Оптимально купувати молоді рослини. Вони легше приживаються та адаптуються на новому місці. На мій погляд, кращий варіант, якщо щеплення зроблене за 1,5 року до висадки саджанця.
Дуже уважно оглядаємо кореневу шийку (те, що відразу над верхнім корінцем) і зріз від підщепи. Це місце повинно бути з сухим і повністю загоєним пеньком. Якщо ранка на зрізі не загоюється, то, ймовірно, він заражений, і саджанець зрештою загине.
Оглядаємо не так висоту «вершків», скільки стан корінців. Чим їх більше, чим менш вони пошкоджені при викопуванні, тим більше шансів у саджанця рости на вашій ділянці. Причому, повинен бути не тільки головний товстий корінь, але і бічні відгалуження, і дрібні всмоктувальні корінці, саме через них і харчується рослина. Без них у саджанця шанси вижити є, але вони погані і болісні.
До речі, дрібні корінці повинні не просто бути, вони повинні бути живими, а значить, продавець повинен про це подбати: накривши або загорнувши їх у вологу тканину, а краще помістивши в ємність з земляною бовтанкою. Далі оглядаємо штамб. Він має бути рівним, без вад і пошкоджень. Гілки повинні відходити від стовбура під кутом не менше 45 градусів, а краще — ближче до 90 градусів.
Дуже хороший варіант, який пропонують садові центри — це саджанці з закритою кореневою системою, в контейнерах. Ціна таких саджанців вище, але й переваги їх незаперечні. Коренева система у них добре розвинена, при правильній посадці у відкритий ґрунт вона не травмується і швидко розвивається. Саджанець приживається легко, практично зі 100% гарантією.
Такі саджанці можна висаджувати на постійне місце протягом усього вегетаційного періоду і навесні, і влітку, і восени. Та й вам, купивши саджанець, можна не метушитися, а займатися посадкою в зручний для вас час. Тільки ось головний нюанс контейнерних саджанців полягає в тому, що слід перевірити, чи не обманюють вас. Під виглядом вирощеного кілька місяців в контейнері, підсовують звичайний саджанець з відкритою кореневою системою, який перед продажем помістили в контейнер і засипали землею.
Перевірити це легко. Потрібно спробувати витягти саджанець з контейнера. Добросовісний продавець дозволить це зробити. «Правильний» контейнерний саджанець буде важко виходити з ємності, а його земляна грудка буде триматися монолітом через велику кількість коренів. Наспіх же встромлений витягнути легко, а земляна грудка відразу розсиплеться.
Ще один плюс контейнерних саджанців (для нетерплячих): вони можуть бути будь-якого віку і навіть цілком дорослими і вже плодоносними деревами. Тільки перевірте чи не утворило їх коріння суцільний клубок і спіралі. Таке трапляється, якщо саджанець ріс в контейнері довше, ніж потрібно. Приживатися після висадки у відкритий грунт такі саджанці будуть довго і, напевне, проблематично.
І нарешті, головне питання, яке мучить багатьох садівників — коли краще купувати і висаджувати саджанці в ґрунт: навесні чи восени? Відповідь, на мій погляд, залежить від двох чинників: клімат і конкретна культура.
З точки зору клімату, здавалося б, краще весняна посадка, адже восени завжди є побоювання, що саджанець не встигне прижитися і взимку від сильних морозів загине. З пізно висадженими саджанцями так і відбувається, але це скоріше помилка садівника, який не дав рослині шансу. Осінню висадку саджанців роблять, як мінімум, за 1 місяць до початку стабільних морозів. У різних регіонах цей крайній термін буде різним.
Осіння посадка краще в південних регіонах, з м’якими і сніжними зимами і спекотним посушливим літом. Саме при осінній посадці рослини отримують по-максимуму такий життєво необхідний ресурс, як волога. Осінні дощі, зимові відлиги, весняне танення снігу, це все сприяє доброму розвитку кореневої системи молодої рослини і підготовці її до посушливого літа з нашими мізерними поливами. Та й вірогідність сильних морозів в південних регіонах низька.
Якщо відкласти посадку до весни, то саджанець отримає тільки весняний запас вологи і то за умови, що ви не полінувалися і висадили його ранньою весною, як тільки відтанула земля, тобто по бруду. Але часто весна і тепла погода приходять стрімко, багато культур прокидаються рано, і ви можете спізнитися та пропустити потрібний термін посадки.
За теплої весняної погоди листя починає розпускатися ще до того, як почали наростати корінці. Саджанець через листя вже випаровує вологу, а постачання вологи через коріння йде в дуже малих кількостях. В результаті, прижитися саджанцю буде важко. Не встигнувши як слід прижитися, саджанець вже в травні потрапляє в умови високих температур і часто — без опадів. Завдяки регулярним поливам він, звичайно, виживе, але розвиватися до осені практично не буде.
Зовсім інша справа — північні регіони, де влітку не так жарко і йдуть дощі, а взимку сильні морози — нормальне явище. В цьому випадку переважно садять саме навесні. Саджанець нормально приживеться, буде добре розвиватися і підготується до майбутньої зими.
Багато що залежить й від самої культури. Так, восени я рекомендую висаджувати вологолюбні рослини, які рано прокидаються (яблуні, груші, сливи, абрикос). А ось ті рослини, які прокинуться пізно, в травні, їх цілком можна садити і ранньою весною.
Якщо ви вирішили вирощувати невластиві вашому регіону теплолюбні культури: персик, черешню, вишню, сливу, абрикос, деякі сорти груші, то їх посадку теж варто відкласти до весни. Чи немає тут протиріччя? Все залежить від регіону. Десь це звичайна культура і осіння посадка йде на користь, а десь — південна екзотика, тоді її садять тільки навесні.
Є ще такий фактор, як фізичні властивості ґрунту вашої ділянки. Якщо він у вас щільний, важкий, довго тримає вологу, то і висаджувати дерева варто навесні. При осінній посадці є ймовірність того, що коріння саджанців будуть не розвиватися, а просто гнити від надлишку вологи і відсутності повітря.
Догляд за саджанцями, висадженими восени, не відніме у вас багато сил, на відміну від весняних посадок. Саджанець рясно поливають і мульчують. За сприятливої дощової осені, при низькій температурі ґрунту (до +5 градусів) саджанець активно нарощує кореневу систему і готується до зими. Уже після опадання листя, але обов’язково при плюсовій температурі повітря, молоді саджанці разом з усім садом варто обробити від зимуючих шкідників і збудників хвороб.
Більше про викорінююче оприсування читайте у нашій статті «Осіннє викорінююче обприскування саду проти шкідників і хвороб».
Більше про те, як обрати саджанці, та які є фактори ризику дивіться у моєму відео:
Гарного вам і правильного вибору, а в майбутньому — рясних врожаїв!
Ігор Білевич,