Любите лаванду? Посадіть шавлію! 
26.10.2019
3146Ароматна лаванда — не просто популярна квітка, а справжній символ стилю «Прованс» у садку та інтер’єрі. Я також є великою шанувальницею лаванди, але так вже вийшло, що до того, як роздобути її саджанці, я посадила у себе на клумбі шавлію дібровну. Згодом, вирощуючи лаванду, я з подивом виявила, що шавлія перевершує її за багатьма характеристиками, маючи схожу зовнішність. У чому шавлія виявилася краще лаванди, а в чому вона все-таки поступається їй, розповім у цій статті.
Любите лаванду? Посадіть шавлію!
Зміст:
Рід Шавлія об’єднує безліч видів, але найбільш широке поширення в саду отримала шавлія дібровна (Salvia nemorosa). Її відрізняє висока зимостійкість, ефектна зовнішність та тривалий період цвітіння.
Зовні цей вид шавлії дуже схожий з шавлією лучною (Salvia pratensis), але цвіте садова шавлія набагато довше, ніж «дика».
Нижнє листя довгасте, трохи зморшкувате та хвилясте по краях, верхні листочки меншого розміру, позбавлені черешків і впритул сидять на пружному чотиригранному стеблі. Суцвіття у шавлії дібровної колосовидні довжиною від 20 до 40 сантиметрів.
Перша хвиля цвітіння шавлії починається в середині травня-на початку червня (у деяких сортів пізніше) і триває приблизно близько двох місяців. У цей період від шавлії неможливо відірвати очей, адже вона представляє собою цілу хмару насичених яскраво-фіолетових суцвіть та «розливається» повноводною річкою в квітниках.
До середини-кінця липня цвітіння починає поступово сходити нанівець, і у садівника є два шляхи: можна залишити суцвіття на кущах, адже багато сортів відмінно тримають форму та продовжать прикрашати квітник. Але найчастіше шавлію обрізають приблизно на половину. У цьому випадку через деякий час починається друга хвиля цвітіння, менш рясна, але все ж цілком гідна. Тим більше, що триває цвітіння кущиків до глибокої осені, коли вже мало що цвіте.
Як і лаванда, шавлія привертає до себе величезну кількість метеликів, які буквально шикуються у чергу, щоб покуштувати її нектар.
Для рясного цвітіння шавлії потрібне сонячне місце розташування. В цілому рослина невибаглива до умов зростання, але надає перевагу добре дренованим (обов’язково без застою води) і при цьому досить вологомістким ґрунтам.
Вимоги до рівня родючості середні, щодо рН кращими для шавлії є багаті вапном ґрунти. Рослини добре відгукуються на помірне внесення добрив на початку сезону.
Шавлія переносить посуху, але в період тривалої відсутності дощів її краще поливати. Шавлія дібровна добре росте практично на будь-якій садовій землі при мінімальному догляді.
Шавлія привертає до себе величезну кількість метеликів
Серед шавлії можна знайти як досить високорослі, так і карликові сорти для альпінаріїв або переднього плану квітників. Варіюють сорти шавлії дібровної і за забарвленням. Більшість сортів мають відтінки фіолетового кольору. Але існують пурпурні, блакитні та чисто білі культивари.
Шавлія дібровна «Нью Діменшен» (Salvia nemorosa ‘New Dimension’) представлена в двох варіантах ‘New Dimension Blue’ з темно-фіолетовими квітками та ‘New Dimension Rose’ — пурпурні колоски. Це один з самих низькорослих сортів, його гіллясті кущики в квітучому стані ніколи не перевищують 25-30 сантиметрів. Завдяки невисокому зросту, цю шавлію можна використовувати разом із високорослими сортами в рамках однієї клумби на різних рівнях.
Шавлія дібровна «Нью Діменшен Блю» (Salvia nemorosa ‘New Dimension Blue’)
Шавлія дібровна «Карадонна» (Salvia nemorosa ‘Caradonna’) дуже популярна серед ландшафтних дизайнерів, оскільки залишається максимально привабливою після цвітіння. Секрет тривалої декоративності полягає в темно-фіолетовому забарвленні стебел. Завдяки цьому, навіть повністю відцвілі колоски додають колір до квітників. Забарвлення квіток фіолетове. Висота рослини 40-50 сантиметрів.
Шавлія дібровна «Карадон» (Salvia nemorosa ‘Caradonna’)
Сорт зацвітає трохи пізніше багатьох інших культиварів. Поєднання шавлії дібровної «Остфрісланд» (Salvia nemorosa ‘Ostfriesland’) з іншими сортами дозволять продовжити загальний період цвітіння шавлії дібровної в саду. Сорт високорослий — 50 сантиметрів. Цікава особливість, яку я помітила у цього сорту, колір його суцвіть не спотворюється при фотозйомці, і вони виглядають такими ж фіолетовими, як в реальності. Тоді як інші на фото виходять синьоватими.
Шавлія дібровна «Швелленбург» (Salvia nemorosa ‘Schwellenburg’) — сорт з найбільш оригінальними суцвіттями, в яких не просто впізнати шавлію дібровну. Його пухнасті суцвіття швидше нагадують астильбу. Суцвіття цієї шавлії складаються з безлічі дрібних квіточок зірчастої форми, які надають суцвіттям незвичайну пухнастість. Висота куща не перевищує 50 сантиметрів. Забарвлення квіток пурпурне.
Читайте також нашу статтю про вирощування шавлії лікарської.
Шавлія дібровна «Шнеехюгель» (Salvia nemorosa ‘Schneehugel’) має дуже рідкісне для шавлії чисто біле забарвлення. Квітки класичної форми двогубі, невеликі (менше одного сантиметра). Суцвіття досягають висоти від 20 до 40 сантиметрів, загальна висота куща 50 сантиметрів. Кущики компактні, добре гіллясті. Цвітіння починається з кінця червня. Добре поєднується з шавліями фіолетових сортів.
Шавлія дібровна «Шнеехюгель» (Salvia nemorosa ‘Schneehugel’)
А тепер давайте докладніше розглянемо основні переваги шавлії перед лавандою.
Шавлія не вимагає формування. Лаванда — це, строго кажучи, напівчагарник. І вона потребує спеціальної регулярної обрізки, може витягнутися, розвалитися, у неї нерідко негарно оголюється нижня частина. В особливо суворі зими лаванда може вимерзнути або сильно постраждати, в деяких регіонах її рекомендується вкривати на зиму. Іноді ранньою весною листочки лаванди можуть підгоріти. Адже, хоч як крути, це зимово-зелена рослина південних регіонів.
Шавлія ж — класичний трав’янистий багаторічник помірної зони. На зиму її надземна частина повністю відмирає, не доставляючи ніяких турбот садівникові. Як тільки зійде сніг, її кущики самі вилазять з-під землі і весь сезон підтримують компактну форму.
Шавлію легко ділити. У зв’язку з тим, що лаванда напівчагарник і має здерев’янілі стебла, виникають і інші складності. Зокрема — з розмноженням. Просто відрубати шматочок лопатою тут навряд чи вийде, не завдавши шкоди материнській рослині. Найчастіше лаванду розмножують живцями або відводками. Шавлія ділиться набагато легше, як будь-який трав’янистий багаторічник.
Шавлію легко вирощувати з насіння. Її сіють у приміщенні в березні, і насіння, зазвичай, сходить легко без будь-яких додаткових агротехнічних прийомів. Зацвітають сіянці вже в перший рік, причому це цвітіння можна назвати цілком повноцінним. Молоді шавлії відразу ж стають гідною прикрасою квітника поряд зі старожилами.
У насіння лаванди, в силу високого вмісту ефірних олій, можуть бути труднощі з проростанням. Виростити розсаду лаванди з насіння без стратифікації неможливо. Сіянці лаванди, зазвичай, зацвітають лише на другий рік та розвиваються повільно.
Шавлія може відтворюватися самосівом. Якщо залишити частину відцвілих колосків шавлії від першої хвилі цвітіння, то вона нерідко дає непоганий самосів. При цьому агресором її назвати не можна. Молоді розеточки з’являються у невеликій кількості і їх можна пересадити на нове місце, або подарувати. А якщо ж в отриманні потомства немає необхідності, то можна просто зрізати колоски по завершенню цвітіння.
Лаванда дає самосів не завжди, але в будь-якому випадку молоді рослини розвиваються не дуже швидко.
Шавлія у квітнику — перша хвиля цвітіння
А тепер відзначимо переваги лаванди над шавлією:
Аромат. Що не кажи, але аромат лаванди неповторний і має позитивний вплив на психіку людини (зокрема, покращує сон). Листя шавлії також має відчутний аромат і знаходить своє застосування в ароматерапії. Але все ж порівнювати ці два запахи неможливо, вони занадто різного характеру. Проте, у аромату лаванди є набагато більша кількість прихильників, ніж у своєрідного запаху шавлії.
Декоративне листя. Листя шавлії не має ніякої декоративності. У нього непримітна форма та самий звичайний темно-зелений колір. А ось у лаванди дуже гарне декоративне листя сріблястого кольору. Її пухнасті срібні кущики з дрібним вузьким листям служать прикрасою саду і без цвітіння. А в південних регіонах з м’якою зимою цей зимовозелений напівчагарник прикрашає ділянку навіть взимку.
Лаванда — це майже бренд. Все-таки лаванда — це лаванда. І її поява на ділянці немов залучення до затишної атмосфери Провансу і французької культури. Напевно, чи не кожен квітникар, який має хоча б один кущик цієї рослини в садку, завжди з гордістю говорить гостям «а ось тут у мене лаванда». А ось шавлія, немов звичайна квітка лугів, сприймається як щось буденне та природне, адже вона не заморська дивина.
Читайте більше у матеріалі «Лаванда в саду – догляд і розмноження»
Навіть шавлія, що відцвітає, залишається окрасою квітника
Я не закликаю повністю відмовитися від лаванди в саду. У мене на ділянці ростуть обидві рослини. Але все ж лаванду я вирощую лише парочку кущиків з метою ароматерапії. А ось в якості декоративної рослини в ландшафтному дизайні я вважаю за краще використовувати шавлію.
Вона представлена в моєму саду великою кількістю екземплярів різних сортів і утворює великі куртини в квітниках або уздовж доріжок. Особливо шикарна шавлія у міксбордері природного стилю, де утворює гармонійні композиції з багаторічниками та однорічними квітами, що мають суцвіття-ромашки (кореопсис, ехінацея, карликові айстри, рудбекія, ромашка, гайлардія).
Людмила Світлицька
Троянди
Посівний календар 2022
13.07.2022
22.10.2024
21.11.2019
05.07.2022
11.03.2020
07.12.2020
24.01.2022
07.12.2018
03.06.2021
