Ще зовсім недавно назва Гінкго Білоба була знайома більшості з нас лише по надписам на етикетках препаратів, куди рослина входить в якості одного з компонентів. Це і ліки для поліпшення мозкового кровообігу: «Білобіл», «Гінкго форте», «Мемоплант», «Гігобіл»; і косметичні засоби: шампуні і бальзами; і різні фіточаї та БАДи. Причому практично вся рослинна сировина Гінкго надходить до нас з Китаю. Але найцікавіше те, що Гінкго дволопатеве, або Білоба – це зовсім невибагливе, красиве, довго живуче дерево. Вирощуючи його в своєму саду, ви зможете насолоджуватися красою однієї з найдавніших рослин нашої планети, забезпечувати себе лікарською сировиною і думати про нащадків, адже Гінкго здатне жити до 2000 (!) років. Чим не родове дерево? В цій публікації розкажу про секрети вирощування і розмноження Гінкго в наших кліматичних умовах.
Зміст:
Перше, з чого варто почати і, що, напевне, турбує багатьох: Гінкго здатен витримувати морози до -35°С, тобто його можна вирощувати на всій території України. Причому росте він на будь-яких грунтах.
Гінкго – дуже декоративне дерево за своєю формою – воно може вирости досить високим (15-20 м) і широким (10-15 м – діаметр крони). А ще – у нього дуже незвичайне листя. Воно має своєрідну форму віяла, причому, розділеного на дві частини або лопаті (російська назва Гінкго – дволопатеве). Прожилки розходяться від основи листка, наче промені.
Колір листя ніжно зелений навесні і влітку, а восени його забарвлення стає яскраво жовтим, причому без плям, відтінків і переходів. Осіннє дерево Гінкго – це велика золота пишність. Так само красиво виглядає і його пристовбурове коло, всипане яскравим листям.
Якщо ви вирішили висадити Гінкго в своєму саду, майте на увазі, дереву потрібен простір. По-перше, через його майбутні розміри, по-друге, для того, щоб можна було їм милуватися з відстані і охопити поглядом загалом.
Варто знати, що дерево Гінкго може бути жіночим, а може бути і чоловічим. Дерева чоловічі більш стрункі і витягнуті по вертикалі, а жіночі – ширші і округлі. Жіночі екземпляри цвітуть, правда, не раніше 20 річного віку, і дають плоди – кістянки білого, жовтого або сірого кольору, чимось схожі на нашу дрібну аличу. Тільки вони не їстівні. Хоча в Японії, Китаї, Таїланді з ядром кістянки Гінкго роблять суфле та інші десерти, але використовуючи лише в якості незначної добавки, прянощі. Нам ці кістянки знадобляться не для кулінарних шедеврів, а для розмноження самих дерев.
До речі, якщо ви вирішите взяти плоди десь в парку, майте на увазі, що, розкладаючись, м’якоть плодів Гінкго має дуже неприємний запах. Тому краще садити у себе в саду чоловічі екземпляри, але визначити це до моменту цвітіння практично неможливо.
Отже, ви запаслися очищеними від м’якоті насінинами Гінкго. Як з ними бути? Ніякої попередньої стратифікації (обробки холодом) їм не потрібно. Можна відразу посіяти в грунт і чекати сходів, але краще зробити процес контрольованим і більш прогнозованим.
Для початку їх варто замочити у воді на кілька днів (5-7), при цьому вода береться НЕ хлорована з водогону, а м’яка: тала, дощова, або просто фільтрована. Воду один раз на добу потрібно міняти. Після цього насіння варто замочити в рожевому розчині марганцівки або використати інший фунгіцидний препарат (згідно з інструкцією, звичайно). Це попередить розвиток цвілі або інших грибкових захворювань, які можуть вбити майбутні сходи.
Тепер потрібно помістити насіння у вологе місце, але з доступом повітря. Відмінно підійде пластиковий контейнер з кришкою. На дно контейнера вкладаємо якийсь матеріал, який добре тримає вологу: х/б тканину, вату, ватні диски, паперові серветки, підійде навіть туалетний папір, складений в декілька шарів. Але найкращим варіантом буде мох сфагнум.
Цей нижній шар добре зволожуємо. Зверху рівномірно викладаємо попередньо замочені насінини Гінкго і знову вкриваємо тим же вологим матеріалом, яким виклали основу. Кришку закриваємо, тримаємо при кімнатній температурі і чекаємо. Періодично відкриваємо і оглядаємо насіння, якщо потрібно зволожуємо його пульверизатором, або навпаки – провітрюємо.
Днів через 20-30 перші насінини почнуть «накльовуватися». Це означає, що все йде правильно. Таке «проклюнуте» насіння варто відразу садити в індивідуальну ємність, об’ємом не менше 0,5 л, на глибину 2 см. У цій ємності сіянці, що зійшли, і проведуть свій перший сезон. Зимівлю таких юних саджанців краще зробити комфортною при температурі +0…+8 градусів, скажімо, в теплому підвалі. А вже наступної весни їх можна висаджувати у відкритий грунт.
Більше про розмноження Гінкго Білоба насінням дивіться у моєму відео.
Як правильно посадити готовий саджанець Гінкго, куплений або самостійно вирощений? По-перше, важливо правильно вибрати місце для посадки. Робити це варто з урахуванням майбутніх дорослих розмірів дерева і того, що найкраще йому підійдуть відкриті сонячні ділянки.
Контейнерні саджанці напередодні перед посадкою поливають, це дозволить без зайвих зусиль витягти їх з контейнера і не пошкодити земляний ком. Викопайте посадкову яму в 2-3 рази ширшу і глибшу, ніж розмір контейнера. Хоч Гінкго і невимогливий до грунтів, але всім нам хочеться, щоб рослини росли і розвивалися швидше. Тому, чим більша яма для посадки – тим краще, адже ми наповнимо її поживною і пухкою грунтовою сумішшю. Вона дасть можливість корінню Гінкго легко і швидко рости, а значить і саджанець буде швидко розвиватися перші 2-3 роки.
У посадкову яму засипаємо суміш з землі, яку підняли з ями, якогось розпушувача (торф або річковий пісок), можна додати компост або трохи перегною (не обов’язково). Всі компоненти беруться приблизно в однакових пропорціях. Коренева шийка саджанця (те місце, звідки починає рости перший корінець) повинна розташовуватися точно на рівні грунту.
Після посадки Гінкго рясно поливаємо садженець водою, щоб усунути всі повітряні порожнечі навколо кореневої системи, і мульчуємо будь-яким наявним матеріалом: торф, компост, солома, сіно, і т.д.
Більше про посаду Гінкго Білоба дивіться у моєму відео.
Перший місяць саджанець вимагає уваги: не забувайте поливати, можна для кращого вкорінення використовувати стимулятори, наприклад, поливати розчином гумату натрію.
Повторюся, Гінкго – рослина витривала (пережила Льодовиковий період, як-не-як 🙂 ) і морозостійка, але все ж молоді саджанці в першу зиму варто вкрити агроволокном, а пристовбурові кола додатково замульчувати опалим листям або хвоєю. У південних регіонах молоді саджанці добре зимують і без укриття.
Догляд за саджанцями Гінкго простий. Поки рослини молоді і не сформували потужну і глибоку кореневу систему, їх варто регулярно (1 раз в тиждень) поливати. Періодично оновлювати мульчу. До речі, під Гінкго не варто висаджувати грунтопокривні рослини, а краще тримати пристовбурові кола повністю замульчованими декоративною сосновою корою.
Ранньою весною, буквально по снігу, що тане, варто під молоді рослини внести гранульоване комплексне мінеральне добриво (підійде нітроамофоска), а восени спеціальні осінні фосфорно-калійні добрива для кращої зимівлі. Для дорослих рослин таке підживлення можна не проводити.
Перші роки варто приділити увагу правильному формуванню майбутнього дерева Гінкго. По-перше, потрібно видаляти всі гілки, що ростуть біля землі, і зрізати їх в міру зростання саджанця. Видаляються всі конкуруючі, що заважають одна одній, гілки.
Формувати скелет майбутнього дерева можна, вкорочуючи пагони на 10 см, але так, щоб залишена брунька дивилася назовні, а не всередину крони, адже саме з неї почне рости нова гілка. Приріст у Гінкго в перші роки 15-20 см за сезон, але після 6-7 років дерево росте інтенсивніше, і стовбур помітно потовщується.
Ніяких хімічних обробок дерево Гінкго не потребує, на сьогоднішній день ніякими шкідниками і хворобами не пошкоджується. До того ж Гінкго димо- і газовитривалий, а значить – може використовуватися в міських парках і скверах.
До речі, з Гінкго можна спробувати самостійно зробити кімнатний бонсай, правда, зимувати йому краще в холодному приміщенні.
Ну і варто відзначити, що вирощуючи в своєму саду дерево Гінкго, ви вже з другого року можете збирати урожай листя і використовувати їх для зміцнення здоров’я: робити спиртові настоянки, відвари або цілющий чай.
Ось таке це цікаве і зовсім не складне в розмноженні і вирощуванні дерево – Гінкго дволопатеве. Дуже древнє і при цьому поки що екзотичне в Україні.
Ігор Білевич,
спецільно для ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ.