Гейхера — королева декоративно-листяних багаторічників

Важко зустріти садівника, який би не мріяв зібрати велику колекцію гейхер. Це рослина, на думку багатьох, найрозкішніша серед декоративно-листяних багаторічників. Ошатна подушка яскравого листя гейхери — окраса, здатна змінити будь-який куточок в садку. Невибаглива до освітлення, значно пластичніша у вимогах до ґрунту за більшість конкурентів, гейхера неприємно дивує лише одним — потребою в дуже частому розділенні. І чималенькою вартістю саджанців, яка, втім, завжди повертається сторицею.

Гейхера в саду — умови, посадка, догляд

Опис рослини

Гейхери (Heuchera) — трав’янисті багаторічники висотою до 50 см з потужним кореневищем і зібраним в прикореневу розетку дев’яти- або п’ятилопатевим листям з великозубчастим краєм. З третього року рослина випускає численні тонкі, розгалужені квітконоси, що утворюють мереживне марево над подушками листя. Дрібні білі, червоні або рожеві квіточки в негустих китицях довжиною до 20 см здаються невагомими.

Сучасні садові гейхери — складні за походженням гібриди. Видові гейхери — циліндрична (Heuchera cilindrica), дрібноквіткова (Heuchera micrantha), американська (Heuchera americana), криваво-червона (Heuchera sanguinea) — більш скромні за забарвленням, простуваті у порівнянні з сортами, використовуються швидше для відтінення краси гібридів. Про точне визначення виду можна не турбуватися, адже всі гейхери однакові за агротехнікою та використанням. Дещо відрізняються лише за вимогами до освітлення.

Вибір гейхери — один з найпростіших і найскладніших водночас. Адже його потрібно робити виключно до смаку та відповідно до декоративної мети — по текстурам, ефектам, забарвленню листя. Сотні і тисячі популярних і рідкісних «колекційних» гейхер утворюють таке сортове розмаїття, яке можна відкривати безмежно.

Варіантів забарвлення листя гейхери (Heuchera) майже безліч

Розмноження гейхер

Основний спосіб — розділення, яке проводять або навесні, в травні, або наприкінці серпня-початку вересня. Гейхери розділяють на великі частини, з не менш як 5 гарно розвиненими точками росту та потужними коренями. Жодна гейхера не любить розрізання: кущики потрібно розділяти вручну.

Живцювання проводять окремими пагонами з «п’яткою», зазвичай вкороченими, з 2-3 розетками. Живці можна нарізати до або відразу після цвітіння (весна і літо). Після обробки зрізів в стимуляторах вкорінення, живці висаджують під ковпаком в м’якому затінку.

Вирощування з насіння дає непередбачуваний за характеристиками рослин результат. Сіють гейхеру через розсаду, з пікіруванням або відразу в індивідуальні стаканчики, в лютому-березні. Насіння потрібно лиш злегка притрусити ґрунтом. В садок рослини можна переносити, як тільки мине загроза приморозків.

Практично всі гейхери тіньовитривалі, але можуть рости і на сонці

Вимоги гейхери до місця в садку

Однією з ключових особливостей гейхер є особливі вимоги до освітлення, характерні для кожного сорту. При купівлі гейхери дуже важливо уточнювати, які саме умови їй необхідні й звичні. «За умовчанням» всі гейхери варто вважати рослинами, що люблять напівзатінок або нерівномірну, «плямисту» тінь. Вони «горять» від прямого сонця вдень і ввечері, зате іноді здатні витримати навіть повну тінь.

М’яке, але достатньо яскраве освітлення найважливіше для яскраво-полум’яних, срібнолистих і жовто-рябих сортів. Золотисті або бурштинові гейхери теж потребують понад 3 години вранішнього сонця (і найшвидше «горять» на вечірньому). Всі великолисті та дрібнолисті гейхери краще розвиваються в «середньому» напівзатінку.

Пурпурові та чорнильні, з найтемнішим забарвленням сорти набагато краще проявляють відтінки у тіні, але при цьому є єдиними гейхерами, які прямого не вранішнього сонця не бояться. У повній тіні непогано себе проявляють смарагдово-листяні та мармурові з дрібним візерунком гейхери.

Якість і текстура землі для гейхер має вирішальне значення. Ця рослина дуже не любить важкого ґрунту. Водо- і повітропроникність, дренованість, стійкість до ущільнення — ключові параметри. «Середню» землю покращують:

• розпушувачами (мілкий гравій, великозернистий пісок, кора);
• компост та перегній (на бідній землі до 10 кг на кожен м²).

Занадто важкий, глинистий ґрунт покращують закладанням дренажу. Для криваво-червоних гейхер хороший дренаж бажано закладати навіть на легких суглинках.

Варто звернути увагу і на реакцію, адже гейхери не виносять кислої землі (оптимальне значення pH – 5,8-6,3, допустимі відхилення — до 8,5).

Перекопувати ґрунт на глибину від 20 до 30 см бажано заздалегідь, хоча б за місяць до посадки.

Потрібно завжди пам’ятати про пластичність, мінливість рослин: навіть незначні відмінності в освітленні чи характеристиках ґрунту позначаються і на забарвленні, і на цвітінні. Знайти ідеальне місце, де конкретний сорт виглядав би найяскравіше, можна фактично лише шляхом експериментів.

Гейхери успішно можна вирощувати і в контейнерах

Посадка й пересадка гейхери

Гейхера — один з багаторічників, які бажано купувати в контейнерах. Рослини, в яких пересихають корені, втрачають здатність прижитися на новому місці (звичайні поділки можна купувати лише тоді, коли ви впевнені в їх «свіжості» або для вас їх викопують прямо в день купівлі).

Розмір посадкової ямки вибирають відповідно до розміру саджанця. Відстань між рослинами – 25-30 см, для великорозмірних сортів – 45-50 см. Після поливу варто відразу мульчувати землю і притінити кущики.

Гейхери доволі швидко вироджуються і вимагають регулярного розділення кожні 3-5 років — як тільки починає «лисіти» центр. Розділення проводять навесні, відразу після початку відростання листя.

Читайте також про інші багаторічники для затінку:

• Орлики, чи аквілегія
  
• Хости

Особливості догляду за гейхерою

Головне у догляді за гейхерами — не забувати про підгортання. З віком кущики випирають, розростання відбувається вище рівня ґрунту, тому щорічно потрібно досипати якісну пухку землю для захисту коренів та бруньок.

Підтримка мульчі дозволяє звести весь догляд до мінімуму, адже позбавляє необхідності виполювати бур’яни. Якщо мульча не застосовується, бажано регулярно, після кожного дощу або поливу, розпушувати землю.

З поливами для гейхери потрібно бути дуже обережними: рослина посухостійка, а ось перезволоження дуже боїться. Гейхера не потребує частого, а тим більше регуляторного поливу. Достатньо під час тривалих посух просочувати ґрунт водою на всю глибину залягання коренів з орієнтовною частотою 1 раз на 2 тижні.

Гейхери невибагливі до родючості, але надчутливі до надлишку добрив. Вони чудово ростуть взагалі без підживлень до розділення, лише для старих кущів і на дуже бідній землі вносять 1 раз за сезон, при початку відростання листя повні мінеральні або органічні добрива, зменшуючи дозування приблизно у 2 рази у порівнянні з іншими рослинами (30 г і 2-3 кг на м² відповідно).

Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea) – це невелике листя, але яскраве цвітіння

Хвороби й шкідники гейхери

Гейхери дуже вразливі до хруща, личинки якого обожнюють корені всіх гібридних сортів. Якщо вчасно помітити в’янення листя (у гейхер це не ознака потреби в волозі, а завжди індикатор хвороб), викопати кущик і знищити шкідника, навіть значно «під’їджена» гейхера після пересадки приживеться й відновиться.

Люблять ласувати листям гейхери і гусінь, і різноманітні слимаки.

З хвороб гейхерам загрожують:

• гнилі (потрібно викопати рослину, обрізати розетку до здорової тканини і вкорінити як живець);
• несправжня борошниста роса (допоможуть біозасоби — настій попелу, розчин 10 крапель йоду на 1 л молока та 8 л води, «Фітоспорин», або найпростіші фунгіциди, наприклад, бордоська суміш);
• п’ятнистості (обробка на початковій стадії росту біофунгіцидами та мідевмісними фунгіцидами — «Фітоспорин», «Бактофіт», мідний купорос і ін.)

Хвороби зазвичай провокує висадження в щільний ґрунт, перезволоження і кисла реакція землі.

Зимівля гейхери

В Україні гейхери успішно зимують зазвичай без будь-якого захисту, достатньо не забувати про підсипання землі до випираючих кущиків та мульчування восени. Утеплення в перший рік вимагають:

• сіянці;
• найменші поділки, які висадили на дорощування;
• рослини на перевкоріненні;
• сорти, придбані в закордонних магазинах або в інших регіонах.

Але й у цьому випадку йдеться лише про просте укриття — засипати шаром сухого листя.

Гейхери з темним листям найчастіше не бояться прямих сонячних променів навіть вдень

Гейхери в дизайні саду

Створення колекції з різних сортів гейхер найчастіше асоціюється з вирощуванням на окремій ділянці чи відокремленою групою. Можна використовувати композиції та плями лише з гейхер і для окраси газону, і в бордюрах. Та насправді цей особливий багаторічник чудово виглядає не лише окремо від інших рослин. Гейхери вдало вписуються в будь-які складні ансамблі, особливо в природному чи сучасному стилі.

Вони абсолютно незамінні як текстурна, об’ємна, покривна, з’єднуюча чи заповнююча рослина для оформлення:

• берегів водойм та імітацій водних об’єктів;
• парадних композицій;
• палісаднику;
• об’єктів малої архітектури, в тому числі альтанок;
• узлісся, «підбивки» листопадних дерев і чагарників, що одночасно дають комфортний притінок і самі вкривають гейхеру на зиму своїм листям;
• міксбордерів;
• всіх видів квітників як декоративно-листяний, заповнюючий елемент.

Гейхери чудово поєднуються і з найменшими сезонними акцентами, і з трав’янистими багаторічниками, і з чагарниками та хвойними. Так, вони ефектно відтінюють красу барбарисів, деренів, туї, ялівців, перстача, спіреї. Їх можна сміливо комбінувати з астильбами, журавлями, чистцем, полином, седумом, бруннерою, хостами, глушицею, медункою, декоративними злаками — молінією, кострицею, осоками, хаконехлоа. Серед сезонних акцентів варто звернути увагу на рябчики, нарциси, півники, первоцвіти.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.