Коли ми купили нашу ділянку, ми розуміли, що маємо піщаний грунт, але не усвідомлювали, наскільки він бідний на поживні речовини. І лише коли шість з десяти висаджених весною дворічних фундуків через рік на наших очах засохли, бо отримували, як виявилося, недостатній полив (ми поливали, але не знали, що на нашому піску поливати треба значно частіше), до нас дійшло, що цей грунт потребує особливого підходу і особливих рослин. Тепер я впевнено можу заявляти, що бідний піщаний грунт – це не біда. І, може, відкрию вам таємницю, створити гармонійний декоративний сад «на піску» значно легше, ніж на чорноземі. В цій статті розкажу про переваги декоративного садівництва на піщаному грунті, які я бачу. Саме декоративного, бо вирощувати городину на піску можна і треба, але вона потребує особливого підходу, про що поговоримо пізніше. А ще сьогодні зупинимося на декоративних рослинах, які чудово ростуть в нашому саду без особливого догляду.
На п’ятий рік садівництва на піску я дійшла висновку, що мені дуже пощастило з умовами. І ось які переваги я бачу:
Про свої улюблені рослини для піску розкажу далі. Але спочатку ще кілька порад:
А тепер про декоративні рослини, які вже прекрасно себе зарекомендували в моєму молодому саду на піску.
Так, саме троянди роблять мій сад красивим і декоративним майже цілий рік. Повірте, королеви саду чудово ростуть на піску. Але є дві умови, які забезпечать трояндам на піску високу декоративність з першого року життя:
Чи будете ви додавати добриво і яке під час посадки – не так важливо. Можете додавати, а можете не додавати. Але навесні підживити хоча б нітроамофоскою троянди на піску не завадить. Я використовую для троянд пролонговане мінеральне добриво «Осмокот-подвійний калій», яке працює в грунті пів року, поступово віддаючи поживні речовини рослині під час поливу чи дощу.
Під мульчу з соломи своїм трояндам я підкладаю ще й картон. В роботу ідуть всі коробки з посилок, покупок техніки тощо. Це дозволяє мені не особливо турбуватися про прополювання.
Гортензії люблять вологу, а піщаний грунт сухий. Де логіка? Висаджуйте гортензії в тіні дерев, стін будинку чи парканів (з північного боку), і вони будуть прекрасно рости навіть на піщаному грунті. Враховуючи те, що мій грунт має слабокислу реакцію PH, всім гортензіям в моєму саду дуже подобається.
Так, влітку я їх поливаю. Гортензії самі сигналізують мені про те, що прийшов час їх полити – листя поникає. Якщо дощів достатньо, я їх не поливаю.
В моєму саду різні види гортензій – деревовидні, макрофіла, волотисті і навіть черешкова (плетиста). Всім добре. Тільки від макрофіли в саду я відмовилася. Але тільки через те, що не хочу вкривати її на зиму.
Як підживлення використовую для гортензій також Осмокот навесні разово.
Непогано на піщаному грунті будуть рости практично всі декоративні злаки і трави. Мені поки чомусь погано вдається тільки осока. Вона не гине, але і не наростає так, як треба. Але окремо хочу виділити можливості міскантуса китайського на піщаному грунті.
На родючій землі він може бути навіть дещо агресивним, але на піску – це мрія, а не рослина. Він швидко росте і на піску, але не дотягує до агресії.
За два роки з невеликої поділки ви матимете потужний кущ, який прикрашатиме ваш сад восени, взимку і на початку весни. Але робіть одразу ставку не на кущ, а на кущі! Різні сорти – різні кольори і висота.
З догляду – обов’язковий полив в перший рік і обрізка щовесни.
Які бувають міскантуси, читайте за посиланням.
Сосни на нашій ділянці самі звичайні – викопані зі старої дачної ділянки, де доросла сосна дала рясний самосів. Сосни чудово ростуть на піску. Це їхні природні умови існування. Ці хвойні дерева ми висаджували в першу весну нашого садівництва на нашій теперішній ділянці. Як не дивно, всі 6 сосен прийнялися і вижили, хоч ми їх в перше літо майже не поливали. Мабуть, воно було достатньо вологе.
Інші сосни ми висаджували взимку. Це ідеальний варіант, бо до наступного літа вони приймаються і їм вже нічого від вас не треба.
Перші три роки, за моїми спостереженнями, сосни ростуть повільно. Особливо, якщо їх не поливати. Зате наступні роки +50 см за сезон – це мінімум навіть без поливу.
Верби Матсудана приїхали на мою ділянку нарізаними гілочками. У воді пустили коріння, за пару тижнів (весною) були висаджені в грунт, і за чотири роки взяли три метри висоти. Це ті, що в дворі, вони час від часу отримували в перший рік полив разом з рослинами, які висаджені поблизу.
Посаджена гілочка на полі, так і лишалася «гілочкою» пару років. Прийнялася, але без поливу не росла зовсім, сиділа на місці, поки ненароком чоловік якось її не скосив.
З догляду – полив в перший рік, якщо вологи не достатньо, і формуюча обрізка весною. Хоча обрізати вербу Матсудана можна будь-коли, хоч і влітку. Дуже пластичне дерево.
Дерени в моєму саду ростуть також в напівтіні і їм там дуже подобається. З догляду – посадив і… забув. Полив – в перший рік і то, якщо літо посушливе.
Дерени дуже різноманітні. Можна обирати і по висоті, і по кольору листя. Дуже цінна рослина для зимового і осіннього саду, який прикрашають своїми яскраво-червоними чи жовтими пагонами.
Якби барбариси не були такими колючими, їх би в моєму саду було набагато більше. З догляду – обрізка весною чи в інший період (я обрізаю навіть влітку), вони нормально це терплять. Ніяких підживлень у мене вони не мають, як і дерени. Дорослі кущі не поливаю навіть в тривалу посуху. Хіба, може, їм перепаде трохи води від багаторічників, які поливаю поблизу.
Маю живопліт з бирючини і дуже ним задоволена. За три роки з саджанців в контейнері p9 взяла півтора метри висоти і виглядає досить непогано вже сьогодні, хоча до повноцінного живоплоту їй ще треба рости років 2.
З догляду – полив у перший рік. Можна не поливати, але щоб швидше набирала висоту, треба на піску поливати. Обрізування – мінімум, два рази на рік. Щоб наростала густіше – краще обрізати разів чотири за сезон.
Про посадку живоплоту з бирючини – стаття за посиланням.
Очиток – це краса вашого саду на піску восени і взимку. Але і влітку він буде помітний. Тільки весною – обрізаний, але весною краси в саду стільки, що можна пробачити очитку його відсутність.
Це рослина з розряду – посадив і любуєшся. З догляду – тільки не забути обрізати весною. Можна не поливати навіть в перший рік.
Я виділила під лаванду майже дві сотки свого городу. Ці «заморські» рослини створені природою для піщаного грунту. Якщо садити восени, вологою весною можна навіть не поливати. В перше літо – полив в посуху. Якщо вирощувати лаванду чи лавандин просто для краси саду, а не з метою збирання максимального врожаю квітів, ніяких поливів і підживлень для дорослих рослин можна не робити. З догляду – тільки контроль за бур’янами і обрізування, як мінімум, два рази – після цвітіння і весною.
Згадані мною вище рослини, це далеко не весь список посухостійких дерев, декоративних кущів і багаторічників, які ростуть в моєму саду. Зокрема радію, що у мене є:
Всіх, мабуть, нереально згадати в одній статті. Тому, якщо когось забула, нехай мені вибачать 😊
Дякую, що дочитали до кінця. Красивих і здорових вам садів, на яких би грунтах вони не росли!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.