З початком нового сезону додалося роботи в садівників та городників. І, в першу чергу, слід потурбуватися, щоб рослини були забезпечені вологою. Бо нестача води – то для рослин біда. Минулого разу я якраз розповідала читачам ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ про різні способи економного поливу на присадибній ділянці. Але, на жаль, іноді буває навпаки – ґрунтові води затримуються в верхніх шарах землі надовго, і з того немає ніякої користі. Хоча вологи достатньо, та все ж рослини погано розвиваються, дають слабкий приріст, часто хворіють і гинуть. В такому випадку може допомогти дренажна система біля будинку.
Перш ніж боротися з наслідками, нам потрібно з’ясувати причину надмірного зволоження. А таких може бути кілька:
Природні катаклізми хоч і часто повторюються, та все ж з ними можна успішно боротися за допомогою дамб чи навіть невисоких насипних валів. А якщо проблема схована під шаром ґрунту, то вже потрібно застосовувати дренаж. Будь-яка дренажна система складається з мережі водовідводів і водоприймачів. Але самі системи бувають різними, все залежить від того, наскільки складно відвести воду з ділянки.
Найпростіший спосіб, який складається з мережі стічних канав. Цей спосіб відомий вже дуже давно, він може застосовуватися як на великих площах, так і на малих клаптиках землі. Доцільно влаштовувати відкритий дренаж на глинистих та інших ґрунтах, що погано вбирають воду. Система не потребує великих матеріальних затрат – потрібно тільки прокопати канави глибиною до 0,5 м, з’єднати їх між собою та зробити вивід до колектора. Плануючи облаштування стоків, треба враховувати ухил ділянки та глибину залягання ґрунтових вод.
Відкрита дренажна система створює незручності, канави забирають частину території, але їх можна легко вписати в ландшафтний дизайн подвір’я. І тоді надлишок води на ділянці стане вашою перевагою: стічні канави стануть ріками, а водозбирач – мальовничим озером чи ставочком. Канали для стоку води ви можете закрити також декоративними решітками, пластиковими чи металічними.
На ділянках невеликого розміру використовують дренажну систему з цегли або каменю. Для цього в викопану траншею закладають цеглу чи дрібне каміння, а зверху прикривають дерниною. Недоліки – швидке засмічення (без заміни наповнювача може діяти 5-7 років) та складність очищення.
Частіше на присадибних ділянках влаштовують закритий дренаж. Така система осушення земель застосовувалася ще в стародавньому Єгипті, і тоді для відводу ґрунтових вод використовували труби з обпаленої глини. Іноді ще й зараз можна зустріти термін «гончарний дренаж», хоча глиняні труби давно вже замінили на більш сучасні матеріали. Зараз на дно глибоких траншей укладають дрени – пластикові або керамічні труби з отворами – а потім засипають їх гравієм або галькою. Якщо використовують неперфоровані труби, то укладають їх на невеликій відстані одна від одної. Додатково можна влаштувати також біодренаж, тобто насипати зверху пісок чи інший субстрат, що добре фільтрує воду, а потім висадити вологолюбні рослини.
Дренажна система вимагає дбайливого догляду. На ділянки, де прокладені дренажні труби, не можна заїжджати важким транспортом, щоб їх випадково не пошкодити. Але так чи інакше, з часом будь-який дренаж потребує ремонту. Відкриті канави чистять від мулу і сміття, підрівнюють та укріплюють стінки. Закриті труби промивають водою під тиском, підводячи шланг до ділянки труби, яка виходить в колектор. Як бачите, в цій справі чимало тонкощів, які треба враховувати. І якщо ви не впевнені в своїх силах, то краще звернутися за допомогою до професіоналів.
Агрогідрогель – можливість утримувати водний баланс для рослин без використання дренажної системи. Він вбере зайву вологу, коли її забагато, і віддасть рослинам в період засухи. Особливо він актуальний для контейнерного садівництва.
Хай щастить!
Наталія Волкова,
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Сохранить