Я, кліщі, хвороба Лайма і трохи нашої медицини

Десь пару тижнів назад написала в якомусь коментарі, що перехворіла на бореліоз, або хворобу Лайма, яку переносять кліщі, і мені вже тричі постукали в особисті повідомлення з запитаннями на тему. А сьогодні подзвонив чоловік з роботи й сказав, що зняв з себе кліща, який вже встиг присмоктатися. Я почала згадувати, який то треба випити антибіотик для профілактики, а разом вирішила і зробити цю публікацію, бо, виявляється, досі багато людей десь щось чули про бореліоз і те, що кліщі переносять цю бацилу, але про те, що можна майже стовідсотково захиститися від зараження, прийнявши в перші 3 доби після укусу антибіотик, не знають. Про це і мою історію лікування бореліозу читайте в цій публікації.

Я, кліщі, хвороба Лайма і трохи нашої медицини

Як я заразилася бореліозом

Весною 2017 року ми з дочкою подорожували Закарпаттям і там в лісі, біля Невицького замку, я, мабуть, і вхопила того кліща. Виявила його вже по приїзді додому. Пройшло майже дві доби. Кліщ був вже такий кругленький, поїв моєї крові добряче.

Я його дістала самостійно, змила в унітазі і… забула про нього. В дитинстві мене не раз кусали кліщі, я їх взагалі не боялася, тому не робила з цієї історії події.

Приблизно через тиждень побачила в себе на нозі (навколо того місця, де вкусив кліщ, але я вже на той момент про цей інцидент забула) червону пляму. Якась алергія, подумала я, і відмахнулася.

Спочатку пляма була сантиметрів два. Потім почала збільшуватися кожного дня в діаметрі на пару сантиметрів точно. Що воно саме НЕ пройде, я зрозуміла десь ще за тиждень, коли пляма на нозі пішла колами – від рожевого до синього і стала в найширшому місці близько тридцяти сантиметрів!

Дерматолог і «дерматит»

Пішла до дерматолога. Нагадаю, що це 2017 рік. Про хворобу Лайма в нашій країні знали хіба вузькопрофільні спеціалісти. Дерматолог в поліклініці нашого невеликого міста знала про неї. Побачивши мою пляму на нозі одразу запитала: «Кліщ недавно кусав?» І я згадала! Каже: «Ну все зрозуміло. Поп’єте 5 днів антибіотик «Доксициклін» і все пройде.»

При слові «антибіотик» я почала сумніватися в її компетентності, бо за своє життя, а тоді мені було вже 37 рочків, приймала антибіотик всього один раз, коли у мене був складний бронхіт в третьому класі школи. І вважала такі препарати дуже важкою артилерією. А коли подивилася у свою медичну картку, де лікар записала діагноз «атопічний дерматит» (якщо чесно, не пам’ятаю конкретно чи «атопічний», але точно — «дерматит»), взагалі, засумнівалася в її адекватності. Дерматит і антибіотики? Я що — дурна? Не буду я пити ніякі антибіотики! Ще й такі дешеві!

Сімейний лікар і «рожа на нозі»

Через кілька днів пішла до сімейного лікаря. Але перед тим погуглила і дізналася про хворобу Лайма. Правда, інформації в україномовному інтернеті на той час було дуже мало і про лікування антибіотиками я нічого не прочитала.

На мої підозри, що у мене хвороба Лайма, сімейна лікарка дістала товстий медичний довідник, бо, як чесно зізналася, нічого про цю хворобу не чула, почитала, подивилася на мою пляму, зазирнула в запис дерматолога у моїй медичній картці і… запідозрила, що у мене — рожа на нозі!

Написала направлення на загальний аналіз крові й сказала не пити антибіотик, що призначила дерматолог, а пити інший – дорожчий.

Антибіотик я не стала пити. Аналіз крові зробила, він показав лише незначне збільшення лейкоцитів від норми. А я почала копати інформацію в Інтернеті серйозно (використовуючи іноземні ресурси), бо почала не дуже почуватися. Пляма на нозі, хоч і зменшила темпи зростання, все одно збільшувалася, а мені було не те щоб дуже зле, але — постійна втома, легкий головний (якийсь фоновий) біль, ніби алергічний, нежить.

Коли я по-серйозному підійшла до збору інформації про хворобу Лайма, сумніви у мене щодо плями на нозі швидко розвіялися. У мене бореліоз. При чому термін, коли борелії могли вбити 5 днів приймання антибіотиків, минув. Тепер треба значно більша доза, бо після укусу пройшов майже місяць.

Лікар-інфекціоніст і хвороба Лайма

Запис до місцевого інфекціоніста і підтвердження моїх здогадок. А ще – розуміння, чому дерматолог і сімейний лікар не поставили мені правильний діагноз. Думаю, їм просто не хотілося мати багато мороки з папірцями, бо кожен випадок захворювання на бореліоз треба ставити на облік, записати силу-силенну папірців і передати справу в санепідемстанцію.

Тому лікування дерматолог мені призначила правильне – 5 днів антибіотика. Але написала в медичній картці «дерматит», щоб не мати зайвої метушні з папірцями. Вона ж не знала, що я така «розумна» і не буду приймати антибіотик від дерматиту 😊

Інфекціоністка призначила мені вже 2 тижні антибіотика (того – самого дешевого «Доксицикліну») і аналіз на борелії. Аналіз підтвердив наш діагноз. Потім був ще один аналіз і ще один… Поки ми не переконалися, що антибіотики подіяли і я здорова.

А ще лікарка порадила мені в перші три доби після укусу кліща прийняти антибіотик для профілактики бореліозу і запевнила (а вона саме повернулася з якоїсь конференції, присвяченій бореліозу, лікуванню і профілактиці цієї хвороби), що превентивне приймання антибіотика (200 мг «Доксицикліну» разово) – це майже 100% гарантії, що ви не підчепите цю заразу. Ну бо якщо все-таки підчепите, то це карма 😊

В статті Кліщі і хвороба Лайма, або Як захистити себе від бореліозу детально про те, які аналізи здавати при укусі кліща і коли, та про приймання антибіотиків. Але сприймайте, будь ласка, ці статті про укуси кліщів і хворобу Лайма, як інформативні. А ліки приймайте тільки під наглядом компетентного лікаря.

Здоров’я вам! І не бійтеся кліщів! Нехай вони вас бояться!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.