Якщо не газон, то що?

Одразу обмовлюся — я «ЗА» газон. Не буду довго описувати, як красивий газон (смарагдовий, ідеально рівний та густий, тільки що підстрижений та свіжий і т. д. і т. п.) прикрашає сад. І навіть не буду говорити, що газон є ідеальним фоном для всіх садових рослин, квітників. Тільки в голові буду тримати думку, що краще доглянутого газону може бути тільки газон, за яким доглядають вже понад триста років (як у відомому анекдоті). Але визнаю одне — влаштування та утримання гарного газону — це дуже і дуже клопітке, дороге, вимотуюче заняття.

yakshho-ne-gazon-to-shho-01-1024x683-3309272

Якщо не газон, то що?

Тому, напевно, все частіше мені зустрічаються власники ділянок, які не хочуть робити газон в саду. Ні, вони люблять доглянутість і красу, але не можуть/не готові/не розуміють/не вміють (потрібне підкреслити) приділяти газону час та сили. Вони просто хочуть відпочивати. І їх можна зрозуміти.

Тоді виникає питання: що зробити замість газону? Щоб:

  1. Не косити,
  2. Не полоти,
  3. Не вичісувати,
  4. Не аерувати,
  5. Не поливати,
  6. Не підживлювати…

І щоб уся ця краса не жовтіла, не хворіла та виглядала при цьому, як газон… Сподіваюся, що розумний читач вже посміхається. Адже відповідь напрошується сама собою — якщо нічого не робити, нічого і не буде.

Звичайно, існує кілька рішень, які можна використовувати, і з їх допомогою скоротити площі газону, а отже, знизити трудомісткість догляду за ним. Пропоную розглянути альтернативні варіанти і обговорити їх плюси та мінуси.

yakshho-ne-gazon-to-shho-08-1024x681-3469474

Якщо потрібно створити гарний фон для милування, а не для ходіння по ньому, то горизонтальні або розпростерті ялівці підійдуть ідеально

1. Горизонтальні ялівці

Перше, що я б запропонувала використовувати для покриття великих площ, це горизонтальні ялівці.

Якщо нам потрібно створити гарний фон для милування, споглядання, а не для ходіння по ньому, то горизонтальні ялівці підійдуть ідеально: сланкі чагарники з довгими повзучими гілками та численними короткими бічними пагонами, хвоя голковидна та лусковидна сизо-зелена або срібляста, після заморозків — з пурпуровим відтінком. Існує близько 60 сортів, багато з яких дуже схожі між собою.

Раджу звернути увагу на ‘Blue Carpet’ та ‘Prince of Wales’, і той, і інший при висоті до 30 см розростаються до 2.5 -3 м в ширину. Дуже гарні ‘Blue Forest’ та ‘Blue Chip’, вони більш компактні і відрізняються майже вертикальними, щільно стоячими бічними гілочками.

Звичайно ж, різні сорти легко «монтуються» між собою і виглядають такі ділянки в саду шикарно. Плюси — вони дуже гарні, низькі, займають велику площу, не пропускають бур’яни, практично не вимагають догляду, довговічні.

З мінусів — довго розростаються, ходити по ним навряд чи вийде.

yakshho-ne-gazon-to-shho-03-1024x768-9101576

Конюшина повзуча біла (Trifolium repens)

2. Альтернатива газону — ґрунтопокривні багаторічники

Друге, на що раджу звернути увагу, це ґрунтопокривні багаторічники. У свідомості багатьох людей ґрунтопокривні рослини, зазвичай, асоціюються з низькорослими очитками і уявлення про них приблизно наступне: достатньо посадити один-два кущики і через деякий час рослина розростеться, займе велику площу та позбавить від турбот.

Коли цього не відбувається, настає розчарування і разом з цим вкорінюється недовіра до самого терміну — «ґрунтопокривна рослина». Насправді ж, злий жарт тут грає недолік інформації.

«Ґрунтопокривними» правильно називати ті рослини, які створюють такий приґрунтовий покрив, через який бур’яни не можуть пробитися. У такому саду не потрібно боротися з бур’янами — ґрунтопокривні рослини зроблять це самі. Звичайно, за умови правильної посадки і при мінімальному догляді.

Для цього ґрунт перед посадкою ретельно прополюють, залишають на деякий час під «парою», щоб дати зійти бур’янам, які залишилися, і знову прополюють або перекопують. Від якості цієї роботи значною мірою залежить успіх починання.

Потім садять ґрунтопокривні рослини з таким інтервалом, щоб за короткий час рослина покрила відведене місце. Якщо посадкового матеріалу для даної площі мало, то спочатку висаджують на меншу площу або, наприклад, на запасну грядку, і дають час розростися, а потім вже садять на постійне місце. (Постійним вважається місце, де рослина росте без пересадки від п’яти до десяти років).

Здатність пригнічувати бур’яни у різних рослин виражена в по-різному. Деякі настільки сильні, що борються не тільки з бур’янами, а й один з одним і з іншими садовими рослинами. Такі види, зазвичай, використовуються для швидкого покриття великих площ малородючої землі. У малому саду їх використовують з певними запобіжними заходами.

yakshho-ne-gazon-to-shho-04-1024x768-5525006

Пупавка шляхетна (Chamaemelum nobile)

Можна згадати такі рослини:

  • вероніка нитковидна (півтінь, свіжий ґрунт);
  • горлянка повзуча (будь-які умови);
  • конюшина повзуча біла (вологомісткий родючий ґрунт, світлолюбива);
  • вербозілля лучне (вологий ґрунт, півтінь);
  • зеленчук сріблястий (будь-які умови);
  • молочай кипарисовий (світлолюбний);
  • розхідник звичайний (будь-які умови);
  • бруннера великолиста (родючі ґрунти, тінь/півтінь);
  • снить звичайна ряболиста (вологолюбна, тіньові ділянки);
  • конвалія травнева (вологий ґрунт, півтінь).

Хочу звернути увагу, що найбільш агресивні видові рослини в сприятливих для даного виду умовах.

Чимало ґрунтопокривних рослин зовсім не агресивні та створюють щільний покрив лише за умови їх ущільненої посадки, оскільки самі вони розростаються незначно і, отже, нешвидко. Дуже гарні:

  • деревій золотий та повстяний (сухий щебнистий ґрунт, сонце);
  • копитень європейський (тінь, вологий ґрунт);
  • бадан тихоокеанський (невимогливий до ґрунтів, сонце/півтінь);
  • дріада восьмипелюсткова (легкий щебнистий ґрунт, сонце);
  • журавець великокореневищний (ґрунт будь-який, півтінь);
  • гейхера криваво-червона (легкий, вологий ґрунт, сонце/півтінь).
yakshho-ne-gazon-to-shho-07-1024x681-4605279

Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala)

Є ґрунтопокривні рослини, які стійкі до витоптування, але їх не так багато:

  • ацена Буканана та ацена дрібнолиста (дренований ґрунт, сонце);
  • пупавка шляхетна (піщаний ґрунт, сонце);
  • моховатка голковидна (проникні суглинки, сонце);
  • горлянка повзуча (будь-які умови);
  • лядвенец рогатий (будь-які ґрунти, навіть найбідніші).

Насправді ґрунтопокривних рослин набагато більше. Я звернула вашу увагу на деякі з них, які можна використовувати як альтернативу газону на невеликих площах.

Плюси — вони невисокі, дуже красиві та стійкі. Косити їх не потрібно, розростаючись, вони перешкоджають росту бур’янів. Їх можна комбінувати один з одним, а їх спокійні «зарості» мають особливий заспокійливий ефект.

Мінуси — підготовка ґрунту перед посадкою ретельна та трудомістка, посадка агресивних ґрунтопокривних багаторічників може спричинити появу цих рослин непередбачувано в різних місцях саду.

Читайте також нашу статтю «Газон своїми руками – досвід».

yakshho-ne-gazon-to-shho-02-1024x683-3179487

Якщо не прагнути до ідеального саду, то «бур’янистий» газон можливо комусь і підійде

3. «Бур’янистий» газон

Третій варіант, який можна розглянути — це, так званий, «бур’янистий» газон. Мова про те, щоб не сіяти газонну траву, а підготувати ґрунт та дочекатися сходів бур’янів і потім тільки косити час від часу. Це дуже суперечливий варіант, з моєї точки зору. Спробую пояснити, чому.

Для влаштування газону потрібно правильно підготувати ґрунт: позбутися бур’янів, вирівняти та ущільнити ґрунт. Поверхня ґрунту повинна бути тверда й рівна, як стіл, тільки тоді поверхня газону буде ідеальною.

Якщо цього не зробити, то в низинах газон буде вимокати та випрівати по весні від зайвої вологи, а на підвищеннях газон буде жовтіти влітку від нестачі вологи, вигоряти. Крім того, при косовиці висота покрову вийде різною —  в низинах вище, а на височинах буде зрізатись занадто низько.

Якщо ґрунт ніяк не готується, то сенсу сіяти газонну траву немає ніякого. Бур’ян буде глушити незміцнілий газон і, швидше за все, переможе в результаті. Рулонний газон влаштовувати на непідготовленому ґрунті — взагалі, гроші на вітер.

Можна, звичайно, вирівняти ґрунт, як належить, і знову не сіяти газонну траву (заощадити гроші), і, будьте впевнені, що бур’яни прийдуть швидко. І з глибини проростуть кореневищні, і насінням насіються. При нестачі азоту — оселиться конюшина, на переущільненому кислому ґрунті з’явиться подорожник і кінський щавель, на бідних ґрунтах обов’язково будуть будра, вероніка нитковидна, жовтець повзучий.

І потім тільки косити час від часу, щоб не отримати вид на власній ділянці, як на узбіччі дороги.

Якщо не прагнути до ідеального саду, вимкнути перфекціонізм, то, можливо, комусь цей варіант підійде.

Інший різновид — це коли просто косять те, що саме на цьому місці росте. Виходить кошена галявина. Якщо косити регулярно, час від часу засипати ямки, зрізати купини — вирівнюючи поверхню, вносити підживлення, як годиться, то поступово покрив стане одноріднішим та м’якішим. Як бачите, це теж не зовсім без догляду.

Плюси — відносно дешево, менше роботи, немає хвилювань, що газон далекий від ідеалу.

Мінуси — де дешево, там, відповідно, і сердито. Через різноманітний склад ґрунтового покриву якісь трави починають вегетувати раніше, якісь пізніше, по-різному реагують на полив та підживлення. Тому вид у галявини завжди неоднорідний і за кольором, і за фактурою. І, отже, одну зі своїх головних функцій — створювати в саду рівний, оксамитовий, однотонний фон, така поверхня не виконує.

Читайте також нашу статтю Спориш як газон — переваги і недоліки.

Дорогі читачі! Я ні в якому разі не претендую на істину в останній інстанції — скільки людей, стільки й думок. Якщо інформація, викладена та перевірена мною на практиці, виявиться комусь корисною, буду тільки рада.

Оксана Шитіна,

Ботанічка.