Як американці 3 тонни овочів на 4 сотках вирощують…

Хто може сказати напевне, що органічне землеробство – це не просто модний напрям в обробці землі, а, можливо, єдино правильний? Звичайно, ті господарі, котрі вже не один рік використовують органіку на своїх присадибних ділянках. Сьогодні я розповім вам про міську сімейну ферму Urban Homestead, котра знаходиться в Каліфорнії в місті Пасадена.

Як американці 3 тонни овочів на 4 сотках вирощують...

Як американці 3 тонни овочів на 4 сотках вирощують…

Ця садиба незвичайна хоча б тому, що розташована всього в 15 хвилинах їзди від центру Лос-Анджелеса – такий собі невеликий острівець сільського життя посеред  мегаполісу. Четверо працівників ферми – Жуль Дервіс, глава сімейства, та троє його дорослих дітей – не тільки повністю забезпечують себе органічними продуктами, а й збувають надлишок свіжої городини до ресторанів міста.

Близько 400 різних сортів овочів, фруктів, їстівних квітів та зелені загальним об’ємом до 3 тонн (6000 фунтів) на рік вирощується всього лише на чотирьох сотках. Прибуток від продажу органічної продукції щорічно складає близько 20 тисяч доларів. Ці гроші сім’я витрачає на власні потреби, а також на закупки борошна, цукру, круп, бо при всьому бажанні ці продукти неможливо виростити на малому клаптику землі.

 

Жуль Дервіс, глава сімейства, та троє його дорослих дітей

Жуль Дервіс, глава сімейства, та троє його дорослих дітей

Скажете, як їм це вдається? Щоб досягти таких результатів, Дервісам довелося пройти непростий шлях. Прагнучи бути ближче до природи, Жуль із сім’єю оселився спочатку в Новій Зеландії, але обставини змусили його повернутися назад в США. В штаті Флорида жили тривалий час за містом, в оточенні  апельсинових гаїв та пасовищ. Дервіс-старший вже тоді проводив обробку землі за принципами розумного городу, займався бджільництвом, садівництвом, разом зі своїми синами доглядав за тваринами. І знову переїзд, цього разу в Пасадену. Здавалося б, ось і фінал історії, бо як можна зберегти сільський спосіб життя в центрі міста? Та Дервіси вирішили кинути виклик самим собі. «Чи зможемо ми створити самодостатню екосистему в умовах міського середовища?»

Органічне землеробство та кухня без відходів

Не все давалося просто, було безліч помилок і прикрих невдач. «Коли ми починали, всі знайомі вважали нас божевільними», – зізнався сам господар ферми в одному з інтерв’ю. «Ми не знали, яким чином зможемо прогодувати себе, не те що продавати овочі на ринку». Жаркий клімат, обмаль дощів – все це не надто сприяло вирощуванню овочів та фруктів. До того ж, ґрунт був важким, твердим як підошва, майже не придатним для городництва. Але крок за кроком рухалися вперед, удосконалювали методи приготування компосту, зробили систему рециркуляції стічних вод від кухні та ванної.

В 2005 році Жюль вперше застосував для поливу глиняні горщики. Старий метод, який використовувався для обробки землі ще за кілька тисячоліть до нашої ери, виявився досить ефективним.  Горщики з вузьким горлом прикопані  в землю майже повністю, достатньо лише залити в них воду. А далі все просто – рослини легко вбирають вологу через пористі стінки посудини. Так би мовити, стародавній варіант крапельного поливу.

Згодом на фермі встановили 12 сонячних батарей, що допомогло значно економити на електроенергії. Автомобіль заправляють біодизелем, виготовленим власноруч з відходів олії, яку їм віддають ресторани. Активно використовуються сприятливе сусідство овочів на городі, високі грядки і вертикальні шпалери для огірків, полуниці, зелені та квітів, застосовують різні прийоми мульчування та переробки відходів господарства. Звичайно, з шкідниками на городі борються без використання пестицидів.

На фермі — сонячні батареї, глиняні глечики, вкопані в землю, для поливу і тільки високі грядки

На фермі сонячні батареї, глиняні глечики, вкопані в землю, для поливу і тільки високі грядки

Натуральне господарство  – шлях до свободи?

На цій міській фермі всілякі штучки типу мікрохвильовки чи кухонного комбайна не в пошані. Майже всі роботи в саду і на кухні проводяться вручну. Мешканці міні-ферми перейшли повністю на вегетаріанську їжу, але все ж тримають на задньому дворі двох кіз, кроликів, кількох курей та качок. Яйця і молоко продають так само, як і овочі, а гній від худоби використовують для удобрення грядок.

Повернення до натурального господарства багатьом може видатися кроком назад від прогресу. Дехто називає Дервіса-старшого «радикальним гурманом», зважаючи на його категоричне неприйняття продуктів із супермаркету, а особливо ГМО продуктів. Сам Жуль Дервіс характеризує свій стиль життя як шлях до свободи: «Я вважаю, що вирощування продуктів харчування є однією з найнебезпечніших професій на землі, тому що вам загрожує небезпека стати вільними…”

Насправді Дервіси не закриваються від світу. Вони не тільки змогли самотужки підняти своє маленьке господарство, а й зуміли долучити до співпраці багатьох однодумців. В 2001 році було створено сайт Urban Homestead, де члени сім’ї діляться досвідом ведення пермакультури та дають консультації для всіх бажаючих. Залучають до роботи волонтерів, проводять майстер-класи та екскурсії по садибі, беруть участь в телепередачах про органічне землеробство, пропагуючи свою модель міського життя.

Думаю, що не всі готові витрачати так багато сил і часу на створення досконалої екосистеми у своїй власній оселі. Признаюся, що й я не готова. Та на сайті я знайшла чимало цікавих пристосувань, які і нам з вами можуть в господарстві пригодитися. Є серед них нові, а є просто давно забуті старі. Вони допомагають заощаджувати та якомога повніше використовувати ресурси природи, при цьому не завдаючи їй шкоди. Але про це ми поговоримо вже наступного разу.

Гарних вам урожаїв!

Наталка Волкова,

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить